
- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
Синтез тетрилу з динітрохлорбензолу відбувається за кілька стадій: отримання за 65 – 750С динітрометиланіліну (tпл = 176,70С):
і нітрування динітрометиланіліну сірчано-азотною кислотною сумішшю:
Цей метод є менш небезпечним, чим попередній. Перевага його полягає в тому, що динітрохлорбензол є одночасно напівпродуктом для виробництва барвників. Другий вихідний продукт метиламін (газ при звичайних умовах), що застосовується або у вигляді солі (хлориду) або розчину у воді (розчинність при 400С становить 42,5%).
Рис. 14. Технологічна схема нітрування ДНМА:
1 - вимірник 98% H2SO4; 2- апарат для розчину; 3- збірник сірчанокислого розчину ДНМА;
4 - вимірник сірчанокислого розчину ДНМА; 5 - вимірник кислотної суміші; 6 - основний нітратор; 7 - буферний нітратор; 8, 12 - баки для води; 9, 11 – вакуумні лійки; 10 - змішувачі;
13 - бак для содового розчину; 14 - збірник відпрацьованої кислоти.
Динітрометиланілін (ДНМА) (температура тверднення 170 – 1720С, вологість 10%), що надходить на нітрування до тетрилу,отримують за 65 – 700С конденсацією динітрохлорбензолу з метиламіном у слабколужному розчині (NaOH).
Для безпечного нітрування ДНМА (рис. 14) його розчиняють у H2SO4 і подають одночасно з нітрувальною сумішшю в основний нітратор безперервної дії, у якому підтримують температуру 400С (у буферному нітраторі температура становить 200С). Із буферного нітратора реакційна суміш надходить по черзі у вакуумні фільтри 9, у центрі яких є розвантажувальні отвори, що закриваються зверху.
Відпрацьовану кислоту віджимають, а тетрил через центральний отвір змивають водою в один зі змішувачів 10 (з мішалками й конічним дном). Тут осад розмішують із водою і суспензію зливають у дві вакуумні лійки 11, де віджимають воду, осад промивають розчином соди, потім водою і направляють на перекристалізацію (рис. 13).
Техніка безпеки: тетрил більш отрутний, ніж тротил. Під час роботи з ним необхідна особлива обережність. Виробництво тетрилу – дуже небезпечний процес. Нітрування сульфату диметиланіліну супроводжується значним тепловим ефектом. Температурний стрибок унаслідок припинення перемішування або охолодження звичайно закінчується викидом маси з нітратора і займанням. Не можна прискорювати злив компонентів у нітратор, щоб збільшення температури не перевищувало припустимої межі. Необхідно строго дотримувати співвідношення між подаваними в нітратор компонентами. У разі збільшення температури вище встановленої необхідно негайно припинити злив компонентів і підсилити охолодження. Якщо температура продовжує підвищуватися – уміст нітратора необхідно скинути в аварійний чан, заповнений водою. Необхідна якісна виробнича вентиляція (оксиди азоту, випари диметиланіліну). Тетрил - сирець (неочищений) – продукт малостійкий, у зв'язку з цим доводиться періодично зупиняти безперервно працюючі системи для промивання й очищення апаратів. Процес кристалізації тетрилу так само небезпечний (ацетон запалюється і може утворити з повітрям вибухові суміші). Електроустаткування і обладнання – у пожежовибухобезпечному виконанні.
Властивості й застосування тетрилу: тетрил – кристалічна речовина білого кольору. Технічний продукт має ясно-жовтий колір, ρ=1730 кг/м3 ; tпл=129,450С (з розкладанням). Тетрил негігроскопічна речовина, дуже погано розчиняється у воді. Кращі розчинники – ацетон, дихлоретан і бензол. На метали не діє, але реагує з лугами й карбонатами натрію і калію. У результаті нагрівання тетрилу з розведеними розчинами лугів виходять пікрати:
C6H2(NO2)3N(CH3)NO2+2NaOH→NaNO2+CH3NH2+C6H2(NO2)3ONa