Беззондовий метод дослідження секреторної функції шлунка за допомогою методики "Ацидотест"

Применение ионообменных смол для исследования желудочной секреции ос­новано на способности смол обмениваться ионами в кислой среде. Этот принцип используется в методике «Ацидотест». Метод основан на обнаружении в моче кра­сителя, образующегося в желудке при взаимодействии принятой внутрь ионооб­менной смолы (желтые драже) со свободной хлористо-водородной кислотой. В ка­честве энтерального раздражителя служит кофеин (белые таблетки). Интенсивность окраски мочи определяется по цветовой шкале в лаборатории.

• Накануне и в день исследования пациент не должен принимать лекарственные препараты и употреблять продукты, окрашивающие мочу. Исследование начинают утром натощак, не ранее чем через 8 ч после еды.

• Уранці перед дослідженням пацієнт звільняє сечовий міхур в унітаз.

• Пропонують пацієнтові випити 2 таблетки кофеїну (ентеральний подразник).

• Через 1 год пацієнт випорожняє сечовий міхур (на флаконі за­значають "Контрольна порція").

• Пацієнт вживає 3 жовтих драже і запиває їх невеликою кількіс­тю води.

• Через 1—1,5 год випорожнює сечовий міхур (на флаконі зазна­чають "Сеча для дослідження").

• Контрольну порцію сечі та сечу для дослідження відправляють у лабораторію.

Дезінфекція шлункового зонда

1. Після використання шлунковий зонд замочіть у 3% розчи­ні хлораміну на 1 год. Канал зонда заповніть дезінфекційним роз­чином за допомогою шприца.

2. Зонд промийте проточною водою.

3. Знежирте в миючому розчині та ретельно промийте канал зонда за допомогою шприца.

4. Повторно промийте зонд проточною водою.

5. Прокип'ятіть у дистильованій воді протягом ЗО хв.

-Експрес—методика внутрішньошлункової рН-метрії

Одним из современных методов исследования кислотообразующей и кислотонейтрализующей функций желудка является внутриполостная рН-метрия — опре­деление рН содержимого различных отделов желудка и двенадцатиперстной киш­ки с помощью измерения электродвижущей силы, образуемой ионами водорода. Для этого исследования применяют специальный рН-метрический зонд, на кінці якого розміщена олива з вмонтованими в неї сурм'янокаломелевими електродами. Нормаль­ные показатели внутрижелудочного рН колеблются обычно в пределах 1,3—1,7.

Пропонують пацієнтові сісти на стілець і обпертися об його спинку.

• У ротову порожнину пацієнта уводять фіксатор-слиновідвід, який він утримує губами.

• По каналу слиновідводу вводять рН-мікрозонд на глибину 40 см від нижніх різців. При введенні зонда на перші 10—15 см підтягу­ють мандрен назовні на 10 см. Це забезпечує більшу еластичність зонда, полегшує його введення. Потім мандрен вводять до упору, цим самим збільшується жорсткість зонда, що важливо на рівні стравохідно-шлункового переходу, кардіального та субкардіального відділів шлунка (глибина введення 40—45 см).

• Після цього знову виймають мандрен назовні на 10 см, що збільшує еластичність зонда і полегшує його просування до виходу із шлунка.

• Приєднують зонд до вимірювального приладу (йонометра ЕВ-74 та ін.).

• Реєструють рН по шкалі йонометра на глибині 40 см.

• Визначають рН через кожний 1 см на всьому протязі шлунка від входу до виходу (від 40 до 60 см).

• Зондування продовжують повільним витягуванням зонда з реєстрацією рН через кожні 2 см до початкової глибини введення зонда — 40 см, після чого зонд виймають.

• Дезінфекцію використаного оснащення, миття рук здійснюють відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.

Существует способ внутрилолостного (24-часового) непрерывного мониторирования рН, получивший широкое распрос­транение в специализированных лечебных учреждениях. По данным специалистов, метод является многоцелевым. Измерение рН в просвете желудка, пищевода или двенадцатиперстной кишки, проводимое в течение суток с учетом межпищевари­тельной и ночной секреции кислоты — самой опасной при язвенной болезни — ставит этот метод в ряд наиболее информативных, точных, физиологически обоснованных.

РН желудочного содержимого определяют иногда и с помощью специальных «пилюль» (радиокапсул), снабженных миниатюрным радиодатчиком. После прогла­тывания такой радиокапсулы датчик передает информацию о рН, температуре и гидростатическом давлении в просвете желудка и двенадцатиперстной кишки, ко­торая регистрируется принимающим устройством.

Утром натощак пациент проглатывает радиокапсулу, укрепленную на тонкой шел­ковой нити или на зонде (чтобы удержать капсулу в нужном отделе пищеваритель­ного тракта). Затем на пациента надевают пояс, в который предварительно вмон­тирована гибкая антенна для приема сигналов радиокапсулы, и включают лентоп­ротяжный механизм.

• Радиотелеметрический метод исследования является наиболее физиологичным при изучении секреторной и двигательной функции желудка.