1. Потрапляння відламаної голки в тканини. Унаслідок дефек­ту виготовлення ін'єкційна голка під час її уведення у м'які тканини може раптово відділитися від муфти.

Тактика: уламок голки швидко видалити із тканин пальцями руки. Якщо сталося так, що голка повністю знаходиться в тканинах, то потрібно з двох сторін затиснути рукою місцезнаходження голки, щоб вона не перемістилась глибше внаслідок скорочення м'язів, і не­гайно викликати лікаря, бажано хірурга, тому що при такому усклад­ненні потрібне термінове хірургічне втручання.

Профілактика: при виконанні внутрішньом'язових ін'єкцій гол­ку потрібно уводити в тканини на 2/3 її довжини. При більш глибо­кому введенні голки треба негайно її видалити на потрібну довжину

Некроз тканини може виникнути в результаті помилкового уведення в тканини гіпертонічних розчинів (10 % розчину кальцію чи натрію хлориду). Змертвіння тканин також може настати при паравенозному потраплянні в тканини цих розчинів при виході голки із вени, а також попаданні концентрованих йодумісних рентгенокотрастних препаратів (білігност, урографін та ін.). При цьому виникає пекучий біль у ділянці ін'єкції.

У таких випадках треба терміново обколоти місце ін'єкції 20 мл 0,25 % або 0,5 % розчину новокаїну (перед уведенням зібрати алергологічний анамнез) або ізотонічного розчину натрію хлориду і накласти зігрівальний компрес.

Профілактика: перед уведенням лікарського препарату необхід­но уважно читати етикетку і бути впевненим у тому, що гіпертоніч­ний розчин того чи іншого препарату ви вводите в вену.

1. Пошкодження нервового стовбура може бути при неправиль­ному визначенні верхньозовнішнього квадранта сідниці. Це небез­печне ускладнення може призвести до парезів та паралічів.

Профілактика: правильно вибрати анатомічну ділянку для ін'єкції. При введенні ліків в окістя визначається стійкий біль у міс­ці ін'єкції. У такому випадку необхідно голку відтягнути назад.

2. Повітряна емболія може виникнути при попаданні пухирців повітря в судину із шприца або системи. Клінічно повітряна емболія проявляється раптовою непритомністю, судомами, падінням ар­теріального тиску. У такому разі потрібно опустити головний кінець, а ножний підняти, негайно викликати лікаря.

Профілактика: своєчасно видалити із шприца або із нижньої частини системи пухирці повітря.

3. Тромбофлебіт — запалення стінок вен з утворенням у них тромбів унаслідок хімічного подразнення стінки вени лікарською речовиною. За ходом вени виникає гіперемія, гіпертермія, набряк, відчуття болю.

Необхідно припинити венопункцію цієї ділянки, накласти зігрі­вальний компрес із маззю Вишневського, повідомити лікаря.

Профілактика: постійно змінювати місце ін'єкції, розчини ви­соких концентрацій уводити повільно.

4. Пірогенна реакція може виникнути при внутрішньовенному використанні препаратів із закінченим терміном придатності. Прояв­ляється головним болем, ознобом, підвищенням температури тіла.

Потрібно негайно відключити уведення лікарського препарату, пацієнта обкласти грілками, викликати лікаря.

Профілактика: не вводити препарати із закінченим терміном придатності.

5. Віддалені ускладнення (гепатити В, С, СПІД, сифіліс, ма­лярія ) можуть виникнути внаслідок грубого порушення правил асеп­тики та санітарно-протиепідемічного режиму. Для кожного пацієнта необхідно використовувати індивідуальні шприци, голки, системи. Особливо треба бути уважним при набиранні будь-якого препарату із одного флакона різним пацієнтам.

Гематома — кров'яна пухлина, яка утворюється при виході голки із вени або при проколюванні обох стінок вени.

Необхідно припинити уведення розчину, накласти на місце ін'єкції стерильний ватний тампон, видалити голку із вени, місце ін'єкції притиснути на 5 хв. Призначену пацієнтові внутрішньовен­ну ін'єкцію в такому випадку зробити в іншу вену. На ділянку гема­томи накласти напівспиртовий зігрівальний компрес.

1. Помилкове уведення лікарських засобів може бути внаслідок недосвіченості або неуважності медичної сестри. У такому разі потрібно негайно повідомити лікаря і ввести пацієнтові антагоніст або антидот,

Щоб звести до мінімуму ризик допущення помилки при застосу­ванні лікарських препаратів, необхідно:

1. уточнити прізвище, ім'я та по батькові пацієнта, якому при­значено лікарський препарат;

2. порівняти етикетку препарату із листком лікарських призна­чень, перевірити термін придатності препарату та правильність об­численої дози;

3. застосувати препарат у призначений час та акуратно зробити за­пис. Усі препарати потрібно вводити в межах ЗО хв від зазначеного часу;

4. правильно підібрати шлях уведення препарату;

5. застосувати відповідну методику уведення препарату;

6. не змішувати несумісні препарати;

7. при виконанні ін'єкцій дотримуватись правил асептики та сані­тарно-протиепідемічного режиму;

8. використовувати правильний підхід до пацієнта. Міжособове спілкування знижує рівень емоційного стресу пацієнта.