
- •Тема 14.
- •1. Сутність і види валюти.
- •2. Валютний курс та його режими.
- •Функції валютного курсу
- •Фактори валютного курсу
- •Структурні фактори
- •Кон’юнктурні фактори
- •Валютний курс і платіжний баланс
- •Види валютних курсів
- •Номінальний валютний курс — це відносна ціна двох валют.
- •Режим валютного курсу: визначення
- •Типи режимів валютних курсів
- •Режими валютних курсів
- •3. Валютний курс в теоріях загальної рівноваги та паритету купівельної спроможності.
- •Підхід макроекономічного балансу
- •Графік макроекономічного балансу
- •Підхід платіжного балансу
- •Теорія паритету купівельної спроможності
- •Закон однієї ціни
- •Застосування закону однієї ціни
- •Абсолютний пкс
- •Переваги та недоліки абсолютного пкс
- •Відносний пкс
- •Приклад розрахунку валютного курсу за відносним пкс
- •Формула приблизного розрахунку відносного пкс
- •Застосування відносного пкс
- •Недоліки відносного пкс
- •Паритет процентних ставок (ппс)
- •Трактування ппс
- •Ефект Фішера
- •5. Формування валютного курсу за монетарною теорією.
- •Валютний курс у довгостроковій перспективі
- •6. Загальна теорія валютного курсу
- •Відхилення від пкс
- •Гіперреакція валютного курсу
- •Фактори, що визначають валютний курс
Режим валютного курсу: визначення
Режим валютного курсу — це організація або правила і процедури його визначення.
Вибір режиму курсоутворення залежить від рівня економічного розвитку, показників зростання економіки, ступеня її відкритості, тощо.
Типи режимів валютних курсів
Існує два основних типи режимів валютних курсів.
Фіксований валютний курс - встановлюється центральним банком як постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну. Він більше підходить для невеликих відкритих економік, які залежать від зовнішньої торгівлі.
Плаваючий (гнучкий) режим валютного курсу - формується під дією попиту та пропозиції на валютному ринку. Уряд не втручається у його формування. Найбільш підходить для великих, відносно "закритих" економік з високодиверсифікованими структурами виробництва, з високорозвиненою економічною і фінансовою системами.
Режими валютних курсів
Сучасні режими валютного курсу є різними сполученнями фіксованих та плаваючих курсів (тобто гібридними).
Коригований валютний курс — це курс, що автоматично змінюється залежно від зміни певного набору показників (наприклад, інфляції).
Керовано плаваючий валютний курс — курс, що встановлюється центральним банком, а не валютним ринком, але з частими його змінами відповідно до ринкових коливань.
Валютне правління - прямий державний контроль усіх міжнародних трансакцій.
Контрольований валютний курс має цільове призначення, і термін (наприклад, зниження курсу національної валюти для збільшення експорту національних товарів).
Валютна прив’язка - прив'язка національної валюти до іноземної валюти чи кошика валют.
Повзуча прив'язка (щотижнева девальвація на певну передбачувану величину).
Валютний коридор (зміна щодня в певних межах).
Таблиця 14.1 – Переваги та недоліки фіксованого обмінного курсу
Переваги |
Недоліки
|
1. Дисциплінує економічну політику. |
1. Внутрішні економічні цілі підпорядковані зовнішнім цілям забезпечення рівноваги платіжного балансу. |
2. Сприяє взаємозалежності національних економік на основі більш тісної координації макрополітики країн. |
2. Заморожування валютних резервів з метою підтримання валютного курсу на встановленому рівні. |
3. Створює більш ефективне економічне середовище (напр., при внутрішньому розподілі ресурсів). |
3. Робить економіку вразливою до зовнішніх шоків. |
4. Стимулює довгострокові прямі іноземні інвестиції. |
4. Вразливий до спекулятивних атак на валютний ринок іззовні. |
5. Робить ефективнішою фіскальну політику щодо впливу на ділову активність. |
5. Робить монетарну політику малопридатною до регулювання економіки. |
3. Валютний курс в теоріях загальної рівноваги та паритету купівельної спроможності.
Існуючі теорії валютного курсу зводяться до визначення його рівноважного значення та факторів, що зумовлюють відхилення від цього значення.
Теорія загальної рівноваги трактує валютний курс, виходячи з двох підходів:
підхід макроекономічного балансу;
підхід платіжного балансу