Режим валютного курсу: визначення

Режим валютного курсу — це організація або пра­вила і процедури його визначення.

Вибір режиму курсоутворення залежить від рівня економічного розвитку, показників зростання економіки, ступе­ня її відкритості, тощо.

Типи режимів валютних курсів

Існує два основних типи режимів валютних курсів.

1. Фіксований валютний курс - встановлюється центральним банком як постійні фіксовані про­порції обміну національної валюти на іноземну. Він більше підходить для невеликих відкритих економік, які залежать від зовнішньої торгівлі.

2. Плаваючий (гнучкий) режим валютного курсу - формується під дією попиту та пропозиції на валютному ринку. Уряд не втручається у його формуван­ня. Найбільш підходить для ве­ликих, відносно "закритих" економік з високодиверсифікованими структурами виробництва, з високорозвиненою економічною і фінансовою системами.

Режими валютних курсів

Сучасні режими валютного курсу є різними спо­лученнями фіксованих та плаваючих курсів (тобто гібридними).

• Коригований валютний курс — це курс, що автоматично змінюється залежно від зміни певного набору показників (наприклад, інфляції).

• Керовано плаваючий валютний курс — курс, що встановлюється центральним банком, а не валютним ринком, але з частими його змінами відповідно до ринкових коливань.

• Валютне правління - прямий державний контроль усіх міжнародних трансакцій.

• Контрольований валютний курс має цільове призначення, і термін (наприклад, зниження курсу національної валюти для збільшення експорту національних товарів).

• Валютна прив’язка - прив'язка національної валюти до іноземної валюти чи кошика валют.

• Повзуча прив'язка (щотижнева девальвація на певну передбачувану величину).

• Валютний коридор (зміна щодня в певних межах).

Таблиця 14.1 – Переваги та недоліки фіксованого обмінного курсу

Переваги	Недоліки
1. Дисциплінує економічну політику.	1. Внутрішні економічні цілі підпорядковані зовнішнім цілям забезпечення рівноваги платіжного балансу.
2. Сприяє взаємозалежності національних економік на основі більш тісної координації макрополітики країн.	2. Заморожування валютних резервів з метою підтримання валютного курсу на встановленому рівні.
3. Створює більш ефективне економічне середовище (напр., при внутрішньому розподілі ресурсів).	3. Робить економіку вразливою до зовнішніх шоків.
4. Стимулює довгострокові прямі іноземні інвестиції.	4. Вразливий до спекулятивних атак на валютний ринок іззовні.
5. Робить ефективнішою фіскальну політику щодо впливу на ділову активність.	5. Робить монетарну політику малопридатною до регулювання економіки.

3. Валютний курс в теоріях загальної рівноваги та паритету купівельної спроможності.

Існуючі теорії валютного курсу зводяться до визначення його рівноважного значення та факторів, що зумовлюють відхилення від цього значення.

Теорія загальної рівноваги трактує валютний курс, виходячи з двох підходів:

• підхід макроекономічного балансу;

• підхід платіжного балансу