Гіперреакція валютного курсу

Теорії гіперреакції валютного курсу розвиваються із середини 1970-х рр., коли традиційні моделі не змогли пояснити його різкі коливання, які не відповідали фундаментальним економічним закономірностям. Якби товарні ціни були абсолютно гнучкими й змінювалися так само стрибкоподібно, як і грошова маса, то процентна ставка не мінялася б взагалі, оскільки реальна пропозиція грошей залишалася б постійною, а валютний курс також різко переходив на рівень нової довгострокової рівноваги. Але товарні ціни виявляються вкрай негнучкими, особливо в короткостроковій перспективі, незважаючи на те що в довгостроковій перспективі дотримується грошовий нейтралітет.

Грошовий нейтралітет (money neutrality) — у довгостроковій перспективі ріст/скорочення грошової маси на одиницю повинні супроводжуватися ростом/скороченням на одиницю всіх цін, включаючи ціну іноземної валюти, залишаючи незмінним реальну пропозицію грошей, процентну ставку й інші макроекономічні змінні.

Наприклад, коли український уряд вирішив увести гривню, прирівнявши до 1 грн. = 100 тис. крб., то пропозиція грошей скоротилася в 100 тис. разів, але й рівень цін також скоротився відповідно. Реальна пропозиція грошей і процентна ставка залишилися колишніми. Грошовий нейтралітет свідчить, що в довгостроковій перспективі всі макроекономічні показники, включаючи валютний курс, повинні бути більш стабільними, ніж у короткостроковій. Однак, як показує практика, рухаючись від одного рівноважного стану до іншого, позначеному в довгостроковій перспективі основними макроекономічними факторами, на короткостроковому відрізку значення валютного курсу може випередити його довгострокове значення, але потім повернутися до нього пізніше.

Гіперреакція валютного курсу (exchange rate overshooting) — диспропорційні різкі зміни значень валютного курсу в короткостроковій перспективі в порівнянні з його довгостроковими значеннями, обумовленими основними макроекономічними факторами.

Гіперреакція валютного курсу виникає звичайно в результаті стрибкоподібного збільшення пропозиції грошей центральним банком і відбувається навіть ще до реального випуску грошей в обіг, в результаті операцій на відкритому ринку або яких-небудь інших дій грошової влади. Головна причина гіперреакції полягає в тому, що валютний курс серед безлічі інших цін в економіці виявляється значно більш гнучкою ціною, ніж інші, і практично негайно реагує на будь-які економічні і неекономічні зміни.

Взаємозв'язок економічних явищ при гіперреакції наступна (рис. 9). Грошова влада на проміжку часу [t_ot,] підтримують грошову масу на постійному рівні М'_о. У цій ситуації процентна ставка (г₀), рівень цін (Р_о) і валютний курс (Е_о) також залишаються постійними. У момент часу t, центральний банк збільшує грошову масу до рівня М. У результаті процентна ставка, будучи досить гнучкою ціною, також проявляє гіперреакцію й стало падає до рівня г,, більшого, ніж зростання грошової маси, але потім поступово вертається на свій сталий рівноважний рівень. Рівень товарних цін, будучи менш гнучким, починає рости, але дуже поступово, поки не досягне нового рівноважного рівня, збільшившись рівно настільки, наскільки виросла грошова маса. Валютний курс виявить гіперреакцію й знеціниться до рівня Е,, тобто значно сильніше, ніж повинне було б бути, виходячи з фундаментальних закономірностей. Але згодом його курс підвищиться до рівня довгострокової рівноваги Е₂, що буде відповідати новому рівню цін.

Гіперреакція валютного курсу, будучи переважно грошовим феноменом, може також проявлятися в результаті інших рухів у основних економічних факторах - коливань на ринках праці, капіталу, торговельного балансу та ін. Це явище - одна із причин високої короткострокової нестійкості валютного курсу.

Таблиця 3