6. Загальна теорія валютного курсу

Розглянуті вище теорії валютного курсу оперували насамперед поняттям номінального валютного курсу.

Одна з найбільш простих і логічних моделей була запропонована американськими економістами нового покоління Полем Кругманом і Морісом Обстерфелдом. Вони взяли за відправну точку реальний валютний курс. Саме реальний курс і закономірності його довгострокового розвитку є найважливішими закономірностями міжнародної макроекономіки. Реальний валютний курс відображає в собі всю сукупність взаємозв'язків сукупного попиту та пропозиції на товари в кожній із країн і тому є феноменом скоріше реального виробництва, ніж грошового господарства.

Узагальнюючи модель, досліджуємо поводження реального валютного курсу - номінального курсу з поправкою на інфляцію усередині країни й за кордоном. Визначення реального валютного курсу збігається із традиційним:

E_r = E_n * (P_f / P_d) (14.21)

Важливе розходження полягає в трактуванні рівня цін за кордоном P_f та всередині країни P_d, які розглядаються як індекси не загального рівня цін, а тільки цін тих товарів, бажання придбати які провокує зростання попиту резидентів на гроші. Це може бути, наприклад, вартість набору товарів, які звичайно купує середня родина в даній країні й у закордонній країні протягом тижня. У цьому випадку дія міжкраїнних розходжень полягатиме в структурі цих кошиків і вазі аналогічних товарів у них. Якщо рівні цін залишаються незмінними, то падіння/зростання номінального валютного курсу завжди означає падіння/зростання реального курсу. З формули 26 ясно видно, що якщо дотримується відносний ПКС, то ніяка зміна номінального курсу не може змінити реальний курс. Наприклад, зростання Е_п на 20% буде компенсований падінням на 20% співвідношення PJP_d, у результаті чого Е_г не зміниться. Теорія ж абсолютного ПКС виходила з визначення номінального валютного курсу шляхом зіставлення вартості абсолютно однакових кошиків товарів у двох країнах. З неї випливало, що якщо внести поправку на інфляцію до вартості кожного кошика, тобто перевести її вартість із номінальної в реальну, реальний валютний курс повинен залишатися постійним. Якщо припустити темпи інфляції відомими, то зміни саме реального валютного курсу є головною причиною змін у номінальному курсі.

Відхилення від пкс

Модель виходить зі справедливості в цілому викладеного вище грошового підходу до валютного курсу. Грошова теорія валютного курсу в принципі не виключала, що попит на гроші і їх пропозиція приводять до відхилень валютного курсу від ПКС, але не могла пояснити ці відхилення. З рівняння 29 неважко виразити номінальний валютний курс:

E_n = E_r * P_d / P_f (14.22)

Як видно, результат дуже близький до формули номінального курсу на основі абсолютного ПКС (3), але вносить у неї найважливіше виправлення — реальний валютний курс, що визначається й іншими, ніж просте співвідношення цін, факторами. Єдине, що треба зробити тепер, це, як і в грошовій моделі, замінити ціни усередині країни й за кордоном на їхнє вираження через грошову масу, процентну ставку й реальне виробництво (25) і після відповідних перетворень одержати наступне:

E_n = E_r * P_d / P_f = E_r * [M^s_d / M^s_f] * [f(r_f, Y_f) / f(r_d, Y_d) (14 .23)

Як було встановлено вище, при вивченні паритету процентних ставок, у довгостроковій перспективі зміна процентних ставок між країнами дорівнює зміні валютного курсу. Замінивши в рівнянні паритету процентних ставок (11) праву частину на формулу зміни номінального валютного курсу, отриману шляхом простого перетворення рівняння 33, одержимо зв'язок змін процентних ставок зі зміною реального валютного курсу й темпів інфляції в кожній із країн (позначивши при цьому зміна реального валютного курсу як АЕ^Г):

E_n = E_r * [M^s_d / M^s_f] * Я (r_d – r_f, Y_f / Y_d) (14.24)

Рівняння 32 відрізняється від основного рівняння грошової теорії валютного курсу 28 тільки тим, що в ньому враховується реальний валютний курс, що змінюється із причин співвідношення попиту та пропозиції не стільки грошей, скільки реальних товарів і послуг у різних країнах. Якщо реальний валютний курс залишається постійним, то це чиста грошова модель, але якщо він змінюється, то це вже загальна модель валютного курсу. Як видно, номінальний валютний курс залежить від реального курсу, співвідношення пропозиції грошей усередині країни й за кордоном і функції від різниці процентних ставок і зворотного співвідношення реального виробництва. Щоб реальний курс став дійсною мірою відходу від ПКС, у формулі номінального курсу необхідно врахувати показники інфляції.

Якщо реальний валютний курс - це номінальний курс мінус інфляція, то зміна очікуваного реального валютного курсу дорівнює очікуваній зміні номінального курсу мінус різниця очікуваних темпів інфляції між країнами:

(E^r_t+1 –E^r_t) / E^r_t = (Eⁿ_t+1 – Eⁿ_t) / Eⁿ_t – (п^t+1_d – П^t+1_f) (14.25)

r_d – r_f = (E^r_t+1 – E^r_t) / E^r_t + (П^t+1_d – П^t+1_f) = ДE_r + (П^t+1_d – П^t+1_f) (14.26)

Формула 34 є більш загальним випадком формули ефекту Фішера (13), для якої вже не потрібно дотримання теорії ПКС. Дійсно, якщо, як пророкує ПКС, реальний валютний курс не змінюється, то Е'₍^₁=Е^Г₁, дробова частина рівняння 34 скорочується й воно точно дорівнює рівнянню 13. Але в більш загальному випадку різниця процентних ставок між двома країнами не просто дорівнює різниці темпів їхньої прогнозованої інфляції, але й ураховує зміну реального валютного курсу. Наприклад, якщо рівень інфляції в Україні 20%, а в США - 0%, то зовсім не обов'язково тепер, на відміну від випадку дотримання ПКС, що довгострокова різниця в процентних ставках повинна становити 20%. Якщо через скорочення реального виробництва реальний валютний курс гривні впаде за рік на 5%, то різниця процентних ставок повинна скласти 25%.

Нарешті, визначивши в рівнянні 34 різницю процентних ставок через зміну реального валютного курсу й темпів інфляції, можна записати формулу загальної теорії валютного курсу в остаточному вигляді, підставивши праву частину 34 замість різниці процентних ставок у формулу 32:

E_n = E_r * (M^s_d / M^s_f) * Я[ДE_r + (П^t+1_d – п^t+1_f), Y_f / Y_d] (14.27)

Формула 35 загальної моделі валютного курсу показує фактори, що впливають на валютний курс. Перші три з них - ті ж, що й у грошовій теорії валютного курсу, а четвертий - специфічний для даної моделі й самий головний – реальний курс.

• Зміни в грошовій масі між країнами приводять до пропорційних змін у валютному курсі. Відносне зростання національної грошової маси в порівнянні із грошовою масою в закордонній країні приводить до знецінення національної валюти.

• Відносне зростання прогнозованої інфляції усередині країни в порівнянні із закордонною країною веде до знецінення курсу національної валюти.

• Зростання реальних доходів усередині країни, коли її населення починає купувати більше товарів і послуг, при незмінності інших параметрів приводить до росту реального й номінального курсу національної валюти.

• Зміни реального виробництва мають неоднозначні наслідки для номінального валютного курсу, оскільки впливають на реальний обмінний курс і на реальний попит на гроші. Відносне зростання сукупного попиту усередині країни в порівнянні з попитом у закордонній країні приводить до довгострокового росту реального курсу національної валюти. Відносне зростання сукупної пропозиції усередині країни в порівнянні із пропозицією в закордонній країні приводить до падіння в довгостроковій перспективі реального курсу національної валюти.