Тема 4. Соціальна сутність шлюбу та сім’ї План

1. Подвійний характер сім’ї: соціальна група та соціальний інститут.

2. Найпоширеніші підходи вивчення проблем сім'ї – функціоналістський і конфліктологічний.

3. Типи шлюбних відносин: полігамія, груповий шлюб, моногамія, ендогамний, екзогамний, шлюб за коханням, розрахунком, шаблоном, рівний, нерівний, калимний, гостьовий, повторний, цивільний, ранній, конкубінат, свінгерство.

4. Основи створення сім’ї та чинники її міцності.

5. Характеристика відносин у сім’ї.

6. Основнi функцiї сiм’ї: репродуктивна, виховна, господарсько-економiчна, вiдновна, комунiкативна, регулятивна, фелiцiтологiчна. Суспільні та індивідуальні функції сім'ї.(самостійне опрацювання)

Список використаних джерел

1. Кляпець О. Я. Психологічні чинники вибору молодою людиною цивільного шлюбу. Автореф. дис. … канд. психол. Наук, 19.00. 05. – К.: Інститут соціальної та політичної психології, 2004. – 21 с.

2. Танчин І.З. Навчальний посібник. " Вид.3. - "Соціологія.

3. Яремчук С.С. Соціологія: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2007. 160 с.

4. ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ : НАВЧ. ПОСІБНИК / В.П. КРАВЕЦЬ , О.М. КІКІНЕЖДІ . - Т. : БОГДАН, 2004.-124c.

5. Соціологія:Учебник/Под ред. проф. Ю.Г. Волкова.– Вид. 2-ге,испр. ідоп.– М.:Гардарики, 2003.

1. Подвійний характер сім’ї: соціальна група та соціальний інститут.

Сім'я відіграє особливу роль у всій історії розвитку людського суспільства. Саме вона виступає в ньому як носій "соціальної спадкоємності". Сім'я є найважливішим соціальним інститутом, це ціла система зв'язків: шлюбних і родинних, господарських і правових, етичних і психологічних. Тому сім'я відтворює людину не тільки як біологічну істоту, але і як громадянина, оскільки саме в ній, передусім, відбувається соціалізація особистості. Сім'я представляє собою складний соціальний феномен. Вона є якнайдавнішим природним співтовариством людей, зв'язаних кровною спорідненістю. Разом з тим — це мала контактна група людей, які взаємодіють між собою, це особлива форма взаємодії.

Як правило, в сучасних визначеннях сім'ї підкреслюються всі ці характеристики. Так, Н. Смелзер вважає сім'єю засновані на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об'єднання людей, зв'язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю за виховання дітей. Відомий дослідник сім'ї А. Г.Харчев звертає увагу на зв'язок сім'ї з потребами суспільства. Він розглядає сім'ю як історично конкретну систему шлюбних взаємин, як малу соціальну групу, члени якої пов'язані шлюбними, родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю. Соціальна необхідність сім'ї, на думку Харчева, була обумовленою потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення.

Як мала контактна група сім'я вивчається, перш за все, на мікро рівні, особлива увага при цьому звертається на аналіз міжособистісної взаємодії в сім'ї, організацію сімейного життя, групову поведінку. Сучасний напрям символічного інтеракціонізму розглядає сім'ю як систему соціальних ролей.

Як соціальний інститут сім'я вивчається на макрорівні, в цьому плані аналізуються перш за все її соціальні функції. При цьому функціоналісти виходять з гармонії сім'ї і суспільства як цілісності, розглядають функції сім'ї як природний вияв і реалізацію потреб суспільства. Представники конфліктного підходу звертають увагу на складний, суперечливий характер сімейних відносин, на рольові та інші конфлікти, які виникають на фунті суперечливих сімейних і інших відносин. Очевидно, складність феномену сім'ї робить необхідним об'єднання різних підходів. Важливо ураховувати, що, вивчаючи міжособистісну взаємодію, не можна абстрагуватися від того, що групова поведінка залежить від соціальних, економічних і соціокультурних умов життєдіяльності сім'ї, тобто об'єднання підходів сприяє більш глибокому аналізу.

Як особливий соціальний інститут, як елемент соціальної структури сім'я тісно пов'язана з економікою. Особливості сім'ї, її історичні типи визначаються пануючими економічними відносинами. Сім'я не обмежується лише родинними взаєминами, а передбачає і спільне мешкання родичів, наявність спільних елементів побуту, сімейного домашнього господарства, розподілу праці.

Спільне мешкання зв'язано в окремих сім'ях із спільним виробництвом, тобто сім'я може виступати і як економічна категорія. На сім'ю впливають і інші соціальні інститути: політика, системи моралі, право, культура. Причому, для кожного виду культури характерне домінування тих або інших рис сім'ї.

Під час переходу від традиційного суспільства до сучасності сім'я істотно міняється. Домашнє господарство перестає бути основною економічною одиницею, відбувається розділення "дому" і "роботи". Здійснюється перехід від розширеної сім'ї, яка складається з трьох поколінь, де домінують старші, до децентралізованих нуклеарних сімей, де шлюбні обов'язки ставляться вище родинних, батьківських. Відбувається перехід від стабільної багатодітної сім'ї до малодітної і масової одно дітної сім'ї. Відмічається також перехід від сім'ї, заснованої на соціокультурних приписах, до міжособистісних уподобань.

У свою чергу, сім'я впливає на всі сторони життя суспільства. В сім'ї закладаються генетичні, біологічні основи здоров'я, звички, установки по відношенню до свого здоров'я. Сім'я виховує смаки і потреби; у молодшого покоління багато в чому визначає вибір професії, рівень духовних цінностей. Саме в сім'ї закладаються основи ставлення до старшого покоління. В сім'ї людина вперше стикається з розподілом праці, з формами господарської діяльності.

Сім'я має високу персональну значущість. Для більшості людей сьогодні — це необхідний життєвий осередок, особлива ніша, яка оберігає, захищає людину.

Сім'я як соціальний інститут виникла з самого початку формування людського суспільства. На перших етапах його розвитку відношення між чоловіком і жінкою, старшим і молодшим поколіннями регулювалися племінними і родовими звичаями. З виникненням моральності, релігії, а потім держави, регулювання статевого життя придбало відповідно етичний, релігійний і правовий характер.

Це дозволило посилити соціальний контроль над шлюбом і в той же час знецінити зовнішньо-релігійні і зовнішньо-правові санкції шлюбу у випадку, якщо вони вступили в суперечність з інтересами держави.

В цілому введення шлюбного права і виникнення пов'язаних з ним правових відносин між подружжям виявилося не тільки історично закономірною, але і в значній мірі історично прогресивною справою.

Сім'я як соціальний інститут, власне, і виникає для реалізації соціальних функцій. Сім'я покликана, з одного боку, забезпечити фізичне і духовне відтворювання населення, тобто виконати таку соціальну функцію, яка "не під силу" жодному іншому соціальному інституту. Причому, в процесі подібного відтворювання реалізуються такі функції сім'ї, як репродуктивна, виховна, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусна, функція дозвілля, емоційна.

Іншими словами, сім'я передусім і головним чином здійснює соціалізацію нових членів суспільства. Соціалізація являє собою процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей і, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству, соціальній спільноті, групі.

Таким чином, сім'я є найважливішим соціальним інститутом суспільства, тобто системою дій і відносин, яка виконує соціальні функції відтворювання людини, вона здійснює соціальний контроль за вчинками своїх членів завдяки системі позитивних і негативних санкцій.