Тема 13 « Збори до фондів державного соціального страхування »

13.1 Сутність єдиного соціального внеску, платники.

13.2 База нарахування збору та ставки

13.3 Пільги при обчисленні збору

13. 4 Терміни сплати єдиного соціального внеску і штрафні санкції

З 1 січня 2011 року в силу вступив ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Єдиним соціальним внеском замінили плату пенсійних внесків та внесків в усі соціальні фонди ( фонд по тимчасовій втраті працездатності, фонд по обов’язковому соціальному страхуванню, фонд страхування від нещасних випадків на виробництві..).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Платниками єдиного внеску є:

1) всі роботодавці – юридичні особи , які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту,

2) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) ;

3) фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; Статею 4 цього Закону визначено повний перелік платників єдиного внеску. А саме:

- дипломатичні представництва і консульські установи України які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; - дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства,

- працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють: на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини; у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством; у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту); - фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, , чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими

- громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств,

- особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;

- працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;

- військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу; - батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

- особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності; - особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; - один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Облік платників єдиного внеску ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Облік платників вестиметься шляхом узгодження (інформування) з фондами соцстраху і внесення відповідних відомостей в спеціальний реєстр, а це означає, що їх ліквідація не передбачається. Зняття з обліку платників єдиного внеску здійснюється Пенсійним фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Встановлюється пропорційний розподіл сплачених сум, а також фінансових санкцій, по видах загальнообов'язкового соцстрахування, велика частина яких буде йти на пенсійне страхування.

13. 2 База нарахування збору та ставки

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску розраховується з доходу, рівного п'ятнадцяти прожитковим мінімумам для працездатних осіб.

Сам єдиний внесок для більшої частини платників встановлюється у відсотках залежно від класів професійного ризику виробництва. Ставка нарахування єдиного соцвзноса коливається від 36,76% бази нарахування єдиного внеску(1-й клас професійного ризику виробництва) до 49,7%(67-й клас ризику виробництва), що відповідає сумі розмірів нині чинних внесків.

Клас проф. ризику	Види діяльності	Розмір неску
1	адвокаты, нотаріуси; керівництво, управління, курирування, технічний контроль і аналіз діяльності підприємств і організацій; статистика, соціологія, патентування, ліцензування, сертифікація; оборона, суди, прокуратура, в'язниці, правоохорона, безпека населення; професійні, релігійні, політичні, благодійні, громадські організації; міжнародні відносини	36,76
2	метрополітен; діяльність у сфері нерухомості і земельних стосунків; консультації в інформатизації, створення програмного забезпечення, бази даних, обробка даних; бухгалтерський облік; дослідження ринку і громадської думки; консультації по управлінню; підбір персоналу; реклама; інші послуги юридичним особам	36,77
5	оптова, роздрібна торгівля автомобілями і автотоварами, мотоциклами, мопедами, моторолерами, деталями до них і приладдям, і посередництво в цих сферах; роздрібна торгівля багатьох видів; кафе, бари, ресторани, їдальні, буфети, постачання готової їжі;банки, кредити, лізинг, грошове посередництво, страхування, пенсійні фонди, цінні папери, фінансове управління і консультації, валютні операції, інша діяльність у фінансах, страхуванні	36,8
14	оптова, роздрібна торгівля автомобілями і автотоварами, мотоциклами, мопедами, моторолерами, деталями до них і приладдям, і посередництво в цих сферах; роздрібна торгівля багатьох видів; до індивідуальних замовлень населення : виробництво килимів, текстилю, трикотажу, одягу, хутряних і шкіряних виробів, взуття, тиражування відео-, звукозаписів і програмного забезпечення, виробництво меблів, ремонт і обслуговування автомобілів, мотоциклів, мопедів, моторолерів; ремонт взуття, шкіряних виробів, радіотелевізійною, аудіо- і відеоапаратура	36.95
15	Продукти нафтопереробки	37,0
21	виробництво алкогольних напоїв, етилового спирту, вин, інших напоїв зі зброджуваних продуктів, пива, солоду і солодових екстрактів, мінеральних вод, прохолодних напоїв, тютюнових виробів, парфюмерної продукції	37,18
48	Виробництво машин для будівництва	38,26
51	Виробництво абразивних виробів, інструменту, шарикопідшипників і роликових підшипників, їх запчастин, механічних передач, металорізальних верстатів, деревообробних верстатів, ковальсько-пресового устаткування, виробництво волочильних станів, техоснастки для верстатів, інших верстатів, ручних інструментів, машин для мехобработки	38,47
67	підземний видобуток кам'яного вугілля	49,70

Розмір ЄСВ для утримання з заробітної плати становить 3,6%.

З частини місячного доходу, який не перевищує 10 мінзарплат (станом на 01.01.2011р. – 9410 грн.), утримують 15% податку на доходи, а з суми перевищення – 17%.

Згідно Закону про ЄСВ, єдиний внесок на суми оплати перших 5-ти днів непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця нараховується по ставці 33,2%, а утримають єдиний внесок по ставці 2%.

Є ряд платників, для яких встановлені спеціальні ставки, серед яких:

1) бюджетні установи(36,3%);

2) платники, що використовують працю найманих робітників - членів льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації(пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператоры, виконуючі спецроботи в польотах(45,96%);

3) суб'єкти, що оплачують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами(34,7% винагороди за таким договором) та ін.

13.3 Пільги при обчисленні збору

Кабінет міністрів України затвердив Перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ:

І. Виплати у грошовій формі:

1) Соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо).

2) Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

3) Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам. 4) Вихідна допомога у разі припинення трудового договору. 5) Відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

6) Витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення. 7) Компенсаційні виплати та добові, які виплачуються у разі переїзду на роботу в іншу місцевість згідно із законодавством. 8) Виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи

9) Компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду

10) Винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва.

11) Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.

12) Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах.

13) Довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента академії наук. 14) Позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства. 15) Матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. II. Виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі 1) Вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам

2) Платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей. 3) Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв). 4) Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.

5) Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме: 6) Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують).

7) Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі.

13. 4 Терміни сплати єдиного соціального внеску і штрафні санкції

Основним базовим періодом для сплати єдиного соцвзноса визначений календарний місяць. Термін сплати - не пізніше 20 чисел місяця, що йде за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної або не в повному об'ємі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінсанкції, а винні посадовці несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

До платника єдиного внеску можуть бути застосовані наступні штрафні санкції:

1) у разі ухилення від узяття на облік або несвоєчасного подання заяви про узяття на облік платниками єдиного внеску- штраф у розмірі 10 нмдг(170 грн);

2) за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - штраф у розмірі 10% своєчасно несплачених сум;

3) за донарахування органами ПФУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - штраф у розмірі 5% вказаної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донарахована така сума, але не більше ніж 50% суми донарахованого єдиного внеску;

4) за непредставлення, несвоєчасне представлення, представлення не по встановленій формі звітності - штраф у розмірі 10 нмдг(170 грн);

5) за неналежне ведення бухдокументации, на підставі якої нараховується єдиний внесок, - штраф в розмірі від 8 до 15 нмдг(від 136 до 255 грн)

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок(авансові платежі), - штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Крім того, Пенсійним фондом застосовуються фінсанкції і до банків.

Контрольні питання за темою:

1. У чому полягає сутність єдиного соціального збору?

2. Хто виступає платниками ЄСВ ?

3. Як обчислюється база нарахування ЄСВ?

4. Які пільги передбачені рпи стягненні ЄСВ?

5. Які штрафні санкції накладають при порушення порядку сплати ЄСВ?

Модуль 3 Тема 14	Місцеві та інші податки Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва
14.1	Суб’єкти єдиного податку
14.2	Об’єкти єдиного податку
14.3	Ставки податку
14.4	Порядок утримання та сплати єдиного податку до бюджету ( на самостійне вивчення)

14. 1 Суб’єкти єдиного податку

Єдиний податок /ЄП/ (спрощена система оподаткування) – це податок з суб’єктів малого підприємництва.

Законодавча база:

Указ ПУ «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 22 червня 1999 р. №746/99/ .

Розділ ХІV ПКУ « Спеціальні податкові режими»

Мета запровадження – державна підтримка малого бізнесу

Суб’єкти ЄП- всіх СМП поділяють на 4 групи ( з 1.01.2012):

Перша група - обсяг товарообігу до 150 тис. грн. на рік, без права найму робочої сили- ставка податку від 10 до 100 гривень на місяць. Група підприємців, які займаються роздрібною торгівлею на ринку або займаються у сфері послуг.

Друга група - оборот до 1 млн. грн. на рік, мають право залучати до 10 працівників, ставка від 20 до 200 гривень в місяць.

Третя група - оборот до 3 млн. грн. на рік з правом найму до 20 працівників, податок - 3% з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.

Четверта група - юридичні особи, щорічний оборот до 5 млн. грн., максимум може бути 50 найманих працівників, податок - 3% з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.

Граничний обсяг доходу, підлягає щорічній обов’язковій індексації на індекс споживчих цін, встановлений Кабінетом Міністрів України на податковий (звітний) рік.

Не мають права на ЄП (ССО) ф.о. – ПП, які:

здійснюють торгівлю лікеро – горілчаними, тютюновими виробами та пально-мастильними матеріалами;

діють у сфері грального бізнесу,

видобувають, виготовляють та реалізують коштовні метали та каміння, вироби з них

операції з нерухомим майном;

оптову торгівлю і посередництво

діяльність у сфері наземного, водного, авіаційного транспорту, надання додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (крім діяльності таксі, діяльності нерегулярного пасажирського транспорту та діяльності автомобільного вантажного транспорту);

зовнішньоекономічну діяльність

з надання послуг пошти та зв’язку;

у сфері бухгалтерського обліку та аудиту

рекламну діяльність;

роздрібну торгівлю уживаними товарами, товарами “секонд-хенд”;

роздрібну торгівлю через мережу Інтернет…

Платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, як то:

1) податок на прибуток

2) ПДФО (для ф.о. - підприємців);

3) ПДВ з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком ПДВ, що сплачується ю.о., які обрали ставку оподаткування 6 %;

4) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

5) плата за користування надрами;

6) збір за спеціальне використання води;

7) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

8) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Вимоги до запровадження ЄП:

- отримання у ДПІ Свідоцтва про право сплати ЄП /за власним бажанням СМП/;

- письмова заява про отримання Свідоцтва подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного податкового періоду;

- повернення до раніше встановленої системи оподаткування СМП можуть здійснювати з початку наступного кварталу;

- рішення про перехід на єдиний податок СПД може прийняти не більше одного разу протягом календарного року.

Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб’єктом господарювання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.

Свідоцтво видається особисто фізичній особі під підпис.

Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку після погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки).

Свідоцтво платника податку видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.

Для продовження дії свідоцтва платника податку на наступний календарний рік заява подається в обов’язковому порядку в установлений пунктом 10.2 цієї статті строк.

Бланк свідоцтва платника податку є документом суворого обліку, що запроваджується на всій території України.

У разі втрати або зіпсування свідоцтва платнику податку видається дублікат свідоцтва в порядку.

Якщо платник податку провадить господарську діяльність із використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, орган державної податкової служби видає такому платникові податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка).

Довідка видається на безоплатній основі протягом 5 робочих днів з дня звернення.

Зміна кількості найманих працівників:

- У разі збільшення кількості найманих працівників платники податку повинні одержати відповідні довідки для таких працівників.

- У разі зменшення кількості найманих працівників платники податку повинні повернути видані на таких працівників довідки до органу державної податкової служби.

Копія свідоцтва платника податку та довідка повинні розміщуватися на робочому місці найманого працівника, свідоцтво у платника податку та пред’являтися працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки.

Свідоцтво платника податку та довідки, видані платникам податку, не можуть бути передані іншим, крім зазначених у них, особам.

Свідоцтво платника податку, строк дії якого закінчився або у інших випадках, підлягає поверненню у п’ятиденний строк разом з усіма довідками органу державної податкової служби, який їх видав.

Свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у разі:

- подання платником податку заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування;

- припинення підприємницької діяльності фізичної особи;

- виникнення податкової заборгованості зі сплати податку протягом двох послідовних кварталів;

- провадження господарської діяльності, на яку не поширюється дія цієї глави;

- перевищення граничної чисельності найманих осіб,

- перевищення граничного обсягу доходу,

- неоформлення в установленому порядку трудових відносин при фактичному використанні найманої праці;

- недотримання вимог нарахування та виплати заробітної плати.

Форма свідоцтва платника податку та довідки та порядок їх видачі (анулювання) встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

У разі припинення платником податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати податку нараховуються такому платникові до останнього дня (включно) податкового (звітного) періоду у якому такий платник податку знятий з обліку в органах державної податкової служби.

Процедура переходу платника податків до сплати за спрощеною або загальною системою оподаткування, а також порядок оподаткування платників податків у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади .

14. 2 Об’єкти ЕП

Об’єктом оподаткування є дохід платника податку.

При визначенні граничної суми доходу, вона зменшується на такі суми, що надійшли у звітному періоді:

а) суму кредитів, фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з моменту її отримання;

б) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в межах державних програм);

в) суму коштів ,які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);

ґ) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів.

До суми доходу за звітний період включається:

- сума кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності

- вартість безоплатно одержаних протягом звітного періоду матеріальних і нематеріальних цінностей (активів). При цьому вартість таких активів визначається за цінами, не нижчими за звичайні у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу є:

дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку,

дата списання кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності

дата фактичного отримання платником податку безоплатно одержаних матеріальних і нематеріальних цінностей (активів).

Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно ПК ( Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів).

14.3 Ставки єдиного податку.

Ставки податку:

1 група- 10-100 грн

2 група- 20-200 грн

3 група- 3% з ПДВ, 5 % без ПДВ

4 група- юр особи, 3 и 5 %

Строки сплати єдиного податку - платежі вносяться авансом до 20 числа місяця перед звітним. Сума — 43% від ставки податку (, або 86 грн., якщо спрощенець платив 200 грн. на місяць.)

Рішення про встановлення ставок податку, їх зміну приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.

Ставки податку є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.

У разі коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено та/або не оприлюднено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення та/або оприлюднення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді. Зазначене не розповсюджується на бюджетний період в якому набирає чинності цей Кодекс.

Фізичні особи, які провадять кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, отримують одне свідоцтво платника податку i сплачують податок за більшою ставкою.

5.8. Фізичні особи, які провадять господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, отримують одне свідоцтво платника податку i сплачують податок за ставкою 1500 гривень з розрахунку на календарний місяць.

14.4 Порядок утримання та сплати єдиного податку до бюджету ( на самостійне вивчення)

Податковим (звітним) періодом для платників податку є календарний квартал.

6.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

6.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому таким особам видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.( видали свідоцтво 20 вересня- період з 1 жовтня по по 31 грудня)

6.4. Для новоутворених суб’єктів господарювання перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому видано свідоцтво платника податку.

6.5. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, в якому такий платник податку знятий з обліку в органах державної податкової служби.

Порядок нарахування та строки сплати податку

Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.

Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.

Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку. При цьому доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.

Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.

Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

Ведення обліку і складення звітності платниками податку

Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів платники податку ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій ( книга облыку витрат скасована з 1.01.2012)

Форма книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва за погодженням з центральним органом державної податкової служби.

За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду платники податку подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва – платника податку в строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Податкова звітність складається та подається наростаючим підсумком.

Відповідальність платника податку

11.1. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до цього Кодексу.

11.2. У випадку, якщо платник податку більше половини свого доходу за три, шість, дев’ять чи дванадцять місяців наростаючим підсумком з початку року отримав від одного замовника (клієнта, покупця), такий платник податку позбавляється права на сплату єдиного податку в цих періодах і сплачує податки і збори у відповідності до загальної системи оподаткування.

11.3. На підставі договору оренди на місці проведення підприємницької діяльності платника податку не може проводити діяльність інша особа.

11.4. У разі здійснення платником податку операцій, на які не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 %.

11.5. У разі коли платник податку провадить діяльність, не зазначену у свідоцтві платника податку, то:

- дохід, отриманий від провадження такої діяльності, оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 %

- платник податку зобов’язаний внести зміни до свідоцтва платника податку або перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного податкового (звітного) періоду.

11.6. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує обсяг, , сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.

11.7. У разі недотримання положень статті 2 цієї глави платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного кварталу і втрачає право сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування протягом наступного календарного року.

11.8. Якщо сумарний залишок товарної групи товарів на торговельному місці та/або на складі у платника податку при проваджені ним роздрібної торгівлі перевищує обсяг річного доходу, такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного кварталу і втрачає право сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування протягом наступного календарного року.

11.9. У разі виявлення на робочому місці та/або на складі у платника податку контрабандних та/або контрафактних товарів (продукції), такий платник позбавляється права застосовувати спрощену систему оподаткування з дня встановлення такого порушення протягом 20 звітних податкових періодів.

11.10. За неоформлення трудових відносин у разі фактичного використання найманої праці платники податку несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законами.

 З 2012 року особливості:

- з одного боку скасовано обмеження відносити на витрати платника податку на прибуток витрати на придбання товарів/послуг спрощенців, але з іншого боку встановлено вимоги для фізичних осіб-платникі податку за фіксованими ставками надання послуг виключно населенню та платникам єдиного податку;

- скасовано 50-% надбавку до єдиного податку для тих, хто використовує найману працю;

- скасовано щорічне переоформлення свідоцтва платника єдиного податку;

- платники податку за відсотковими ставками сплачуватимуть податки не авансом, а після завершення періоду;

- встановлено річний звітний період для дрібних підприємців з доходом до 150 тис. грн.;

- встановлено обовязок вести книгу обліку доходів (без обліку витрат);

- за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування - анулювання свідоцтва або підняття ставок податку;

- підприємці без найманої праці матимуть право на відпуск і хворобу без обовязкової сплати в цей час податку (якщо тривалість більше місяця).

Контрольні питання за темою:

1. Які умови переходу до спрощенної системи оподаткування для фізичних та юридичних обсі ви знаєте?

2. На які 4 групи поділяються платники єдиного податку?

3. Від яких податків звільняються спрощенці?

4. Які ставки єдиного податку ви знаєте?

5. Розкрийте порядок сплати єдиного податку?

6. Як виглядає процедура реєстрації платників єдиного податку?

Тема 15	Екологічний податок
15.1	Суб’єкти та об’єкти сплати податку
15.2	Ставки екологічного податку
15.3	Порядок обчислення податку, сплати та подання податкової звітності

15. 1 Суб’єкти та об’єкти сплати податку

Платники податку

1) суб’єкти господарювання- юридичні особи - що не провадять господарську діяльність, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

-скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

2) резиденти та нерезиденти (ті що в 1 випадку + іноземці та особи без громадянства) , які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Не є платниками податку:

1) за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

- до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства-виробника такого джерела;

- здійснюють операції з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2) Державні спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.

3) Суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.

Об’єкт та база оподаткування є:

1) обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

2) обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

3) обсяги та класи відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

4) обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

5) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

6) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

15. 2 Ставки податку

Види ставок:

1) за викид забруднюючих речовин у повітря стаціонарними джерелами забруднення- ставки податку встановлюються в залежності від виду забруднюючої речовини або від класу небезпечності ( 1 -4)в грн. за тону викидів. За викиди двоокису вуглецю ( СО2 ) становить 0,2 гривні за 1 тонну. Якщо клас небезпечноті не встановлено , то беруть ставку по І класу.

2) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення- ставки встановлюються в залежності від виду пального в грн. за тону ( 30 92 грн)

3) за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти- ставка в залежності від виду забруднюючої речовини та рівня гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин ( міліграмів на літр) – грн. /тону –84 тис грн.- 214 грн. За скиди забруднюючих речовин у розташовані в адміністративних межах населеного пункту ділянки річок, озер, інших водних об’єктів ставки податку збільшуються у 1,8 раза.

4) за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах- Ставки податку встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:є 4 класи небезпеки, рівень небезпеки (І надзвичайно небезпечні, ІІ високо небезпечні, III помірно небезпечні , IV малонебезпечні , малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості)- ставка в грн. /тону- 0, 25 -700 . За розміщення відходів на звалищах, ставки податку, збільшуються у три рази ( якщо не забезпечується повне виключення забруднення атмосфери або водних об’єктів). В залежності від віддаленості звалища від населеного пункта застосовуються коефіцієнти 1-5.

5) за утворення та зберігання радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк- залежить від категорії відходів( високо- середні – та низько активні) в грн. / куб метр – 5, 6 тис грн. – 300 тис грн.. До ставки застосовується коефіцієнт- 2-50.- за зберігання. А за утворення – 0,0063 коп за 1 кВт

Всі ставки податків індексуються в залежності від рівня індексів споживчих цін в країні.

15.3 Порядок обчислення податку, сплати та подання податкової звітності.

Порядок обчислення податку 

Якщо платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Сума податку у загальному вигляді розраховується за формулою:

Податок= Обсяг речовин*ставку* коефіцієнт

Порядок подання податкової звітності та сплати податку

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу

Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Платники податку перераховують суми податку одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства

Орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.

Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення:

в межах різних населених пунктів- то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби по місту розташування джерела податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення,

в межах одного населеного пункту – одну декларацію.

Органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням : працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів, заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії

Контрольні питання за темою:

1. Хто виступає платником екологічного податку?

2. Назвіть об’єкти сплати екологічного податку

3. Як варіюються ставки екологічного податку?

4. Розкрийте порядок сплати екологічного податку.

Тема № 16 «Туристичний збір»

16.1 Платники збору

16.2 Ставка та база збору

16.3 Порядок сплати збору

16.1 Платники збору

Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платники збору

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.

16.2 Ставка та бази збору

Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 цієї статті.

База справляння збору

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 268.5.1 цієї статті, за вирахуванням податку на додану вартість.

До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

Податкові агенти

Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Особливості справляння збору

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

16.3 Порядок сплати збору

Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Контрольні питання за темою:

1.Назвіть платників туристичного збору

2. Як встановлюють ставки туристичного збору?

3. Розкрийте порядок визначення бази туристичного збору.

4. Строки сплати збору.

Тема № 17 « Збір за паркування транспортних засобів »

17.1 Платники збору

17.2 Об’єкт і база оподаткування збором

17.3 Ставки збору

17.4 Порядок обчислення та строки сплати збору

17.1 Платники збору

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

17.2 Об’єкт і база оподаткування збором

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12 ).

266.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

17.3 Ставки збору

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Особливості встановлення збору

Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.

17.4 Порядок обчислення та строки сплати збору

Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Контрольні питання за темою:

1. Назвіть платників збору за паркування.

2. Що є об’єктом оподаткування цим збором?

3. Від чого залежать ставки збору?

4. Який порядок сплати збору за паркування?

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 192 с. 2. Іванов Ю. Податкова система: Підручник/ Юрій Іванов, Андрій Крисоватий, Оксана Десятнюк,; Міністерство освіти і науки України. - К.: Атіка, 2006. - 918 с.

3. Довгалюк В. І. Податкова система/ В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко; М-во освіти і науки України. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 315 с.

4. Крисоватий А. Податкова система: Навчальний посібник/ Андрій Крисоватий, Оксана Десятнюк,; М-во освіти і науки України, Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

5. Олійник О. Податкова система: Навчальний посібник/ Олександр Олійник, Ігор Філон,; М-во аграрної політики України, Харківський нац. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 452 с.

6. Онисько С. Податкова система: Підручник/ Стефанія Онисько, Іван Тофан, Оксана Грицина,. - 3-є вид., випр. і доп.. - Львів: Магнолія плюс: Видавець В. М. Піча, 2006. - 333 с.

7. Соколовська А. Податкова система держави: Теорія і практика становлення: Монографія/ Алла Соколовська,. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.

8. Ярема Б.Податкова система: Навчальний посібник/ Богдана Ярема, Віктор Маринець,. - 3-є вид., перероб. і доп.. - Львів: Магнолія плюс, 2006. - 271 с.

9. Податковий кодекс України , затверджений 3. 12.2010р.