54

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАТВЕРДЖУЮ:_______________

Заст. директора з НР Т.Ю.Демченко

ТЕОРЕТИЧНИЙ ПОСІБНИК

з дисципліни

«Податкова система »

м. Горлівка, 2011

Теоретичний посібник з дисципліни «Податкова система ». Розробив викладач: О.О. Куропаткіна – Горлівка: ГМК, 2011. – _155___с.

Викладені теоретичні основи навчального матеріалу з курсу «Податкова система » у вигляді тематичних лекцій за блоками змістовних модулів відповідно робочій навчальній програмі дисципліни за денною формою навчання. Зміст теоретичного посібника містить теоретичний матеріал для лекційних занять та винесений на самостійне опрацювання студентами із відповідними позначками.

Призначений для використання при організації аудиторного навчального процесу та самостійному опрацюванні програмного матеріалу студентами галуззі знань 0305 « Економіка і підприємництво» денної та заочної форм навчання.

Рецензенти:

Н.В.Горбатовська, викладач ГМК обліково- економічних дисципліни , спеціаліст вищої категорії

Т.М.Кулік, вкладач економічних дисциплін , спеціаліст вищої категорії

Ухвалено до використання на засіданні комісії фахової підготовки за галуззю знань «Економіка та підприємництво»

Протокол № __ від 2011. ___.____

Голова циклової комісії __________________ Н.В.Горбатовська

ЗМІСТ

С

	Передмова
Модуль 1	Загальні положення системи оподаткування в Україні
Тема 1	Засади організації податкової системи
1.1	Сутність податків та зборів
1.2	Елементи податків
1.3	Функції податків
1.4	Класифікація податків ( на самостійне вивчення)
Тема 2	Розвиток податкової системи України
Тема 2.1	Податкова система та податкова політика
2.1	Податкова політика та її основні критерії
2.2	Податкова система та принципи її побудови
2.3	Податкова система зарубіжних країн ( на самостійне вивчення )
Тема 2.2	Державна податкова служба в Україні
3.1	Структура податкової служби в Україні
3.2	Податкова міліція
3.3	Контроль: види перевірок
Тема 2.3	Історія встановлення системи оподаткування
4.1	Виникнення податків
4.2	Становлення податкової ситсеми в Київській Русі
4.3	Податки у 19-20 сторіччах
Модуль 2	Загальнодержавні податки та збори
Тема 5	ПДВ: сутність, призначення , ставки
5.1	Загальна характеристика ПДВ
5.2	Суб’єкти ПДВ
5.3	Об’єкти ПДВ
5.4	Порядок визначення бази оподаткування
5.5	Розміри ставок та способи розрахунку ПДВ
5.6	Податковий період та звітність
5.7	Пільги при справлянні ПДВ ( на самостійне вивчення)
Тема 6	Акцізний збір
6.1	Визначення та характеристика акцизного податку
6.2	Суб’єкти та об’єкти акцизного збору
6.3	Види податкових ставок та база оподаткування
6.4	Пільги при справлянні акцизним збором( на самостійне вивчення)
6.5	Податкові зобов’язання з АП та правила їх погашення
Тема 7	Мито
7.1	Мито, його специфіка, види.
7.2	Суб’єкти та об’єкти мита
7.3	Ставки мита
7.4	Пільги при оподаткуванні митом
Тема 8	Податок на прибуток
8.1	Сутність податку на прибуток
8.2	Суб’єкти та об’єкти оподаткування
8.3	База оподаткування :
8.3.1	Порядок визначення доходів
8.3.2	Порядок визначення витрат
8.4	Ставки податку на прибуток
8.5	Пільги при оподаткуванні податком на прибуток ( на самостійне вивчення )
Тема 9	Фіксований сільськогосподарський податок
9.1	Платники ФСП
9.2	Об’єкти оподаткування ФСП
9.3	Відповідальність платників податку
Тема 10	Податок з доходів фізичнихз осіб
10.1	Сутність та значення ПДФО
10.2	Суб’єкт та об’єкт оподаткування ПДФО.
10.3	База оподаткування ПДФО
10.4	Ставки ПДФО
10.5	Порядок розрахунку податкової пільги
10.6	Порядок сплати ПДФО до бюджету ( на самостійне вивчення)
Тема 11	Плата за землю
11.1	Сутність, суб’єкти та об’єкти плати за землю
11.2	Види ставок плати за землю
11.3	Пільги при справлянні плати за землю.
11.4	Строки сплати на податкова звітність
Тема 12	Плата за ресурси
12.1	Збір за спеціальне використання води.
12.2	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів ( на самостійне вивчення )
12.3	Плата за користування надрами ( на самостійне вивчення )
Тема 13	Збори до фонду державного соціального страхування
13.1	Сутність єдиного соціального внеску, платники.
13.2	База нарахування збору та ставки
13.3	Пільги при обчисленні збору
13. 4	Терміни сплати єдиного соціального внеску і штрафні санкції
Модуль 3	Місцеві та інші податки та збори
Тема 14	Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва
14.1	Суб’єкти єдиного податку
14.2	Об’єкти єдиного податку
14.3	Ставки податку
14.4	Порядок утримання та сплати єдиного податку до бюджету ( на самостійне вивчення)
Тема 15	Екологічний податок ( на самостійне вивчення )
15.1	Суб’єкти та об’єкти сплати податку
15.2	Ставки екологічного податку
15.3	Порядок обчислення податку, сплати та подання податкової звітності
Тема 16	Туристичний збір ( на самостійне вивчення )
16.1	Платники збору
16.2	Ставка та база збору
16.3	Порядок сплати збору
Тема 17	Збір за паркування транспортних засобів
17.1	Платники збору
17.2	Об’єкт і база оподаткування збором
17.3	Ставки збору
17.4	Строки та порядок сплати
	Перелік використаної літератури

ПЕРЕДМОВА

Становлення податкової системи в Україні відбувається в складних умовах. Правове регулювання оподаткування перебуває поки що в стані, далекому від досконалості. Довгий час у нашій країн принижувалась роль товарно-грошових відносин, що, в свою чергу, негативно вплинуло на розвиток податкової теорії та практики.

З переходом вітчизняної економіки на ринкові рейки з’явилась гостра необхідність у чіткій та докладній юридичній регламентації фінансових і, особливо, податкових відносин. При створенні відповідного правового масиву корисне звернення до позитивного досвіду, накопиченого в країнах з розвинутою ринковою економікою, який допомагає зрозуміти загальні закономірності функціонування і розвитку податкового механізму.

В Україні через економічну кризу, характерними рисами якої є істотний спад виробництва валового внутрішнього продукту і національного доходу при загальному падінні фізичного обсягу товарної продукції та послуг, деформуючий вплив руйнівних інфляційних процесів на національні системи грошового і кредитного обігу, а також посилення бюджетного дефіциту та дефіциту платіжних балансів і бурхливе соціальне розшарування населення та інші об’єктивні й суб’єктивні причини, податкова система не набула стабільності і має багато недоліків та суперечностей.

Досі не визначено чіткої концепції побудови системи оподаткування. Це стосується співвідношення підсистем оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношення прямих та непрямих податків, визначення об’єктів оподаткування і джерел сплати податків, рівня податкових ставок і принципів диференціації їх, напрямків та умов надання податкових пільг. Податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному разі вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Тема 1 Загальні положення системи оподаткування в Україні

1.1	Сутність податків та зборів
1.2	Елементи податків
1.3	Функції податків
1.4	Класифікація податків ( на самостійне вивчення)

1. Сутність податків та зборів

Економічна теорія характеризує податок – це специфічну форму економічних відносин держави з суб'єктами господарювання, різними групами населення і фактично з кожним членом суспільства.

Специфіка цих відносин полягає в тому, що держава є визначальною діючою особою, а платник податку — виконавцем вимог держави. Хоча податки та механізм оподаткування будуються на певному фундаменті правових відносин, сторони не скріплюють ці відносини у формі певного договору, контракту.

Стягнення податку виступає одностороннім процесом і має безвідплатний та обов'язковий характер для конкретного платника. Податкові відносини мають односторонню спрямованість — від платника до держави.

Повернення переплат не можна розглядати як зворотний рух, оскільки воно пов'язане не з сутністю цих відносин, а з конкретним механізмом розрахунків з бюджетом.

Сутність податку: стягнення державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску становить.

Економічний зміст податків відображається взаємовідносинами суб'єктів господарювання та громадян, з одного боку, та держави — з іншого, з приводу формування державних фінансів.

Незалежно від об'єкта оподаткування загальним джерелом податкових надходжень є ВВП, який формує первинні грошові доходи основних учасників суспільного виробництва і держави як організатора господарської діяльності у національному масштабі.

Однак процес вартісного розподілу валового продукту не обмежується утворенням первинних грошових доходів, а продовжується в розподілі грошових доходів основних учасників суспільного виробництва на користь держави: від працівників — у формі прибуткового податку і внесків у пенсійний фонд, а від суб'єктів господарювання — у формі податку на прибуток та інших податкових платежів і зборів.

Тобто за своїм економічним змістом податки — основний інструмент державного розподілу і перерозподілу доходів та фінансових ресурсів.

Отже, виходячи із сутності категорійного поняття,

Податки — це різновид обов’язкових платежів, які сплачуються юрид та фізичними особами до централізованого фонду фінансових ресурсів держави, основне джерело поповнення Державного бюджету ( слайд № 1)

Згідно Податкового кодексу України,

Податки – це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що правляється з платників податку відповідно до Кодексу.

Ознаки податків : ( відрізняють податки від зборів) – слайд №3

1. безповоротность - повернення податку можливе тільки у разі його переплати або якщо законодавством передбачені пільги щодо цього податку;

2. односторонній характер встановлення. Оскільки податок сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротний. Сплата податку не породжує зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

3. сплачується лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

4. не має цільового призначення;

5. є виключно атрибутом держави

Таким чином, податки — обов'язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі розподілу та перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій

Відповідно до сутності податків, ця категорія розглядається як не тільки економічна, а й суспільно-соціальна. Процес стягнення податків пов'язаний із соціальним статусом (рівнем добробуту) конкретних платників податків. Через сплату податків реальні доходи понижуються, але при отриманні від держави суспільних благ та трансфертних платежів реальний добробут покращується.

Отже, суспільна ціна податків визначається втратою частини особистого прибутку конкретними платниками, яку через бюджет перерозподіляють між усіма членами суспільства. Тому, використовуючи податки як інструмент врівноваження соціального добробуту, держава має враховувати суспільно-соціальний характер податків та податкових платежів. Цей характер виявляється ггід час обміну податків на суспільні блага і трансфертні платежі.

Таким чином, податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними цим відносинам. У протилежному випадку вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

2. Елементи податків

Для пізнання природи податку необхідно чітко визначити основні елементи, які характеризують внутрішній зміст цього категорійного поняття.

До основних елементів податку належать:

1) суб'єкт податку — учасник процесу справляння податку (платник, держава, державні органи);

2) об'єкт оподаткування — явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;

3) предмет оподаткування — різновид предметів матеріального світу, з якими законодавство позв'язує виникнення податкового обов'язку;

4. ставка податку — законодавчо встановлений розмір податку або збору, виходячи з об'єкта або одиниці оподаткування.

Іншими елементами податку, які конкретизують зміст основних елементів або мають самостійне значення, є:

1) джерело сплати — фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок;

2) база оподаткування — законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується під час розрахунку суми податку. Податкова база — кількісний вимір об'єкта оподаткування;

3) одиниця оподаткування — частина об'єкта оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення, тобто та одиниця, яка покладається в основу виміру об'єкта оподаткування. Вона залежить від об'єкта оподаткування, виражається в грошовій або натуральній формі і має переважно розрахунковий характер; (наприк: одиницею оподаткування акцизного збору на алкогольні напої є градус)

4) податкові пільги — законодавчо встановлені винятки з загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов'язків та правил, пов'язаних з оподаткуванням;

5) порядок сплати податку — методи, строки та засоби сплати податку в державі, які залежать від принципів побудови податкової системи;

6) податковий звіт — документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом;

7) податковий період — строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання;

8) звітний період — строк складання та надання органу Державної податкової служби податкової звітності.

Таким чином, в елементах податку конкретно виражаються вимоги, що лежать в основі побудови податкової системи держави.

3. Функції податків

Функції податку — вияв сутності податку в дії, спосіб вираження його властивостей.

Розрізняють наступні функції податків:

1) фіскальна

2) регулююча

3)контрольна

4)розподільча ( додаткова)

5) стимулююча ( додаткова).

Спочатку податки у всіх державах вводились з метою виконання фіскальної функції, тобто забезпечення держави джерелами грошових коштів для фінансування державних витрат.

Фіскальна функція - забезпечує мобілізацію коштів у розпорядження держави, формування централізованих фінансових ресурсів як фінансової основи виконання державою покладених на неї функцій (фіскальна достатність).

Особливості функції:

а) обов'язковість сплати незалежно від форми власності;

б) рівномірність надходження за територіями;

в) рівнонапруженість та стабільність надходження до бюджету.

Регулююча функція - реалізується через вплив податків на вартісний розподіл пропорцій ВВП, на різні сторони діяльності суб'єктів господарювання. Передбачає оптимальне поєднання інтересів платників податків та держави.

Особливості функції

1. Визначення об'єкта оподаткування.

2. Визначення джерел сплати податків.

3. Встановлення розміру ставок податків.

4. Встановлення термінів сплати податків.

5. Надання податкових пільг.

6. Застосування штрафних санкцій.

Стимулююча функція - держава за рахунок зменшення податкових ставок, раціонального застосування пільг і санкцій створює умови для розширення відтворювальних процесів, накопичення капіталу у різних сферах економіки

Контрольна функція – спрямова на на контроль за результатами еконормічноїдіяльності фізичних та юридичних осіб.

Розподільча функція - за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту між державою та її суб'єктами .

Варто зазначити, що специфічне суспільне призначення податків виражається не в існуванні кожної функції окремо, а лише в їх єдності.

4. Класифікація податків ( на самостійне вивчення )

Для з'ясування місця та ролі кожного податку в суспільному виробництві важливою є класифікація, яка здатна сприяти досконалому відображенню специфічних особливостей окремих груп податків.

Податки можна класифікувати за певними ознаками :

Рис. 1.4.1- Класифікація податків

Основними з них є такі.

1. За економічним змістом об'єкта оподаткування:

— податки на доходи та прибутки — обов'язкові платежі, які справляються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства;

— податки на споживання — обов'язкові платежі, які справляються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх сплата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків;

— майнові податки — обов'язкові платежі, які справляються внаслідок наявності конкретного виду майна, що знаходиться в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів);

— ресурсні платежі або платежі рентного характеру — обов'язкові збори, які справляються в процесі використання ресурсних платежів, які знаходяться в державній формі власності.

2. За формою оподаткування:

— прямі податки — обов'язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів);

— непрямі податки — обов'язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об'єкта оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито).

3. За рівнем державних структур, що впроваджують податки:

— загальнодержавні податки — обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевих бюджетів;

— місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів.

4. За способом встановлення податкових зобов'язань:

— розкладні (розкладкові) податки — обов'язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі податки широко використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування. їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками — на кожного платника припадала конкретна сума податку. Нині розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні;

— окладні (квотарні, пайові, кількісні) податки — обов'язкові платежі, які справляються за певними ставками від чітко визначеного об'єкта оподаткування. На відміну від розкладних, виходять не з потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Такі податки безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку.

5. За повнотою прав використання податкових надходжень:

— закріплені — обов'язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);

— регулюючі — обов'язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів.

Таким чином, еволюція податкових відносин відображається в існуванні різноманітних форм і видів податків, які залежать від особливостей побудови і функціонування податкової системи держави.

Контрольні питання за темою:

1. Розкрийте сутність поняття « податки».

2. Які ви знаєте елементи податків?

3. Розкрийте зміст кожної функції податків.

4. Як поділяються податки за рівнем державних структур?

5. Як поділяються податки за формою оподаткування?

6. Перерахуйте податки за економічним змістом.

7. Вкажіть ознаки податків , їх відмінність від «зборів».

Тема 2	Податкова політика та податкова система
2.1	Податкова політика та її основні критерії
2.2	Податкова система та принципи її побудови
2.3	Податкова система зарубіжних країн ( на самостійне вивчення )

2.1 Податкова політика та її основні критерії

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації стягнення податків та платежів, що реалізується через систему податків, податкових ставок та пільг, з метою формування державного бюджету за одночасного стимулювання ділової активності підприємців.

Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави.

Податкове законодавство України складається з :

1. Конституції України,

2. Податкового і Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України;

3. чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування;

4. нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Податкового кодексу та законів з питань митної справи;

5. рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Податковим кодексом України.

Проводячи податкову політику , враховують принципи які забезпечують оптимальний вплив податкової політики на інтереси платників податків та держави

Принципи української податкової політики:

1. Загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з податковим законодавством

2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юрид особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу

3. Презумпція правомірності рішень платника податку - у разі, якщо норми законів чи інших діючих нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

4. Фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями

5. Соціальна справедливість - встановлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків

6. Економічність оподаткування - встановлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування ( тобто мінімізацію видатків на збирання доходів)

7. Нейтральність оподаткування - встановлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків ( тобто справляти якомога менший негативний вплив на економічну поведінку платників)

8. Стабільність- зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року

9. Рівномірність та зручність сплати- встановлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками

10. Єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку

На жаль , система оподаткування , що заснована на вище перелічених принципах , не орієнтована на стимулювання науково- технічного процесу, технологічного виробництва, виведення вітчизняного виробница на світовий ринок високотехнологічної продукції , стимулювання підприємницької виробничої діяльності, інвестиційної активності.

2.2 Податкова система та принципи її побудови

Функціонування податкової системи в Україні пов'язане з багатьма проблемами і суперечностями. За своєю природою податкова система є результатом еволюції податкових відносин

Ця категорія є своєрідною детермінуючою оболонкою, формою для дії податкових механізмів у державі, у якій разом з тим вплив системи на її елементи є взаємопов'язаним.

Податки - це об'єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни, а не керуватися побажаннями, хоч і найкращими, але нездійсненними

Існує два поняття: податкова система та система оподаткування

Система оподаткування – це (Згідно зі ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування") - це собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, а також методів і засобів справляння і контролю за їх надходженням до централізованих фондів.

Податкова система - собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів.

У світі немає держав з тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи і податкова політика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності.

Незважаючи на різноманітність податкових систем у різних країнах світу , існують 3 принципи , які забезпечують загальнонаукові основи побудови податкової системи

Науковий підхід до створення податкової системи передбачає:

системність,

встановлення визначальної бази цієї системи

формування правової основи і вихідних принципів

Звичайно, можливий і варіант, який визначається як метод «спроб і помилок», котрий, до речі, використовується в Україні в даний час. Але це довгий шлях. Крім того, експериментувати можна тільки тоді, коли економічна ситуація більш-менш стабільна. Якщо ж економіка і суспільство охоплені кризою, то права на це ні уряд, ні законодавча влада не мають.

1) формування доходів бюджету тільки в процесі перерозподілу створеного в суспільстві валового національного продукту

2) встановлення рівноцінних прав і зобов'язань перед бюджетом для всіх форм власності;

3) застосування фінансових регуляторів з метою встановлення оптимального співвідношення між доходами власників підприємств і їх робітників, між коштами, що спрямовуються на споживання і нагромадження.

На даний час існує кілька аспектів системи оподаткування в Україні, а саме: 1) податкова система відзначається нестабільністю. Це стосується як видів податків, баз оподаткування, податкових ставок, так і методики обчислення й термінів та порядку їх введення у дію.

2) податкова система не стимулює суб'єкти господарювання накопичувати фінансовий капітал та його інвестувати;

3) значна частина доходів держави, сформованих за рахунок податків, покривається непрямими податками. По-іншому оподатковується не лише прибуток або доход, а й витрати суб'єктів господарювання; 4) податкова система не створює умов для зменшення товарообмінних (бартерних) операцій

5) наявність розбіжностей, сумнівних тлумачень окремих термінів, положень, визначених у законах і підзаконних актах; ( Не можна назвати простими і доступними для розуміння законодавчі акти щодо цих податків у тому вигляді, в якому вони існують сьогодні. Розрахунки цих податків стали заплутаними і незручними як для платників, так і для контролюючих органів)

6) високий рівень оподаткування

Закони про податки часто приймають поспіхом, без належного обґрунтування і розрахунків. Це призводить до внесення змін і доповнень у щойно прийняті закони, порушує один із головних принципів формування податкової системи - її стабільність.

Тобто, сказати, що податкова система є ефективною і досягає свого функціонального призначення, не можна. Найоптимальнішою та ефективною в умовах України була б, напевно, така податкова система, яка б відповідала соціальне орієнтованій моделі економіки.

.

2.3 Податкова система зарубіжних країн ( на самостійне вивчення )

Італія

Італія знаменита своєю давньою, ще з античних часів культурою, унікальним вкладом у європейську цивілізацію. Саме слово “фінанси” походить із середньовічної італійської мови. Проте, як держава в її сучасних межах Італія сформувалася порівняно пізно, в епоху Рісорджіменто – боротьби за незалежність та об’єднання країни (1859–1870). Саме в ту пору на хвилі національного піднесення почала складатися італійська наукова школа, що здійснила справжній переворот у вченні про державні фінанси. По силі оригінальних ідей, які залишаються актуальними донині, Маффео Пантелеоні (1850–1924) – одного з корифеїв даної школи – порівнюють із появою в фінансовій науці “архангела з вогненним мечем” [2, c.27]. Найбільш значними подіями в розвитку сучасної податкової системи Італії стали реформи 1973–1974 рр. та 1988 р. Перша була проведена з метою модернізувати структуру й адміністрування національної податкової системи у відповідності з вимогами Європейського Союзу, друга внесла зміни в оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб.

Прибутковий податок з фізичних осіб резиденти сплачують із усіх видів доходів, одержаних в Італії і за кордоном, нерезиденти – лише з доходів, одержаних в Італії.

В залежності від свого походження джерела доходів поділені на п’ять категорій, кожній з яких властиві свої особливості оподаткування:

1) нерухоме майно (земля і будівлі);

2) капітал,

3) інші джерела

4) підприємництво,

5) трудові доходи за наймом.

Податок на нерухоме майно справляється на основі кадастрових оцінок, котрі переглядаються кожні 10 років. Норми оподаткування диференційовані в залежності від характеру експлуатації майна. Так, здані в оренду, належні державі, зайняті під будівництво землі не оподатковуються. Якщо земельна ділянка або будівля не використовуються за призначенням, кадастрова оцінка

збільшується за установленою системою Коефіцієнтів (максимально до 300%).

Прибутковий податок на капітал справляється в момент і по місцю одержання доходу. Він поширюється на депозитні рахунки в банках, проценти по позиках, доходи від цінних паперів, лотерейні виграші. Проценти по банківських рахунках оподатковуються за ставкою 25%; по облігаціях, по бонах і кредитних сертифікатах – 12,5%; по іноземних позиках – 30% .

Податок на додану вартість справляється в Італії за диференційованою шкалою ставок: 2% (пільгова), 9% (основна), 18% і 38% (підвищені), 0,8% (експортна). Пільгова ставка поширюється на продукти харчування першої необхідності (хліб, молоко та ін.), а також газети і журнали, підвищена – на предмети розкоші (ювелірні вироби, спортивні автомобілі, хутра).

Акцизи поширюються на звичайне коло товарів: нафтопродукти, тютюнові вироби, сірники, алкогольні напої, цукор, електроенергію.

Оподаткування доходів від спекулятивної перепродажі землі та іншого нерухомого майна; разових продаж витворів мистецтва; від власності, яка знаходиться за кордоном; від винагород за випадкові чи тимчасові послуги. При визначенні величини оподатковуваного доходу загальний доход (прибуток) зменшується на суми витрат на орендну плату; сплату процентів за іпотечний кредит; видатків на лікування й освіту; пожертвування на користь церкви, благодійних організацій, наукових і культурних установ та деякі інші затрати.

Контрольні питання за темою:

1. Розкрийте зміст поняття « податкова політика».

2. Назвіть принципи податкової політики.

3. Охарактеризуйте принципи побудови податкової системи.

4. ЩО таке податкова система.

5. Які характерні риси податкової системи нашої країни?

6. Які ви знаєте особливості податкової системи європейських країн?