Пароніми

Пароніми — це слова, досить близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням. Наприклад: замір — намір, жорсткий — жорстокий, земельний — земляний, інтелігент­ний — інтелігентський, обшукувати — ошукувати, корис­ний — корисливий.

Паронімічними відношеннями здебільшого поєднуються два слова, зрідка — більше: чисельний — численний — число­вий; замітка — помітка — примітка; тактичний — такто­вий — тактовний. Пароніми близькі не тільки за звучанням, а й за предметною співвіднесеністю. Слова, поєднувані паро­німічними відношеннями, належать до однієї частини мови.

Пароніми в окремих значеннях можуть бути синонімічни­ми (консервація — консервування, керівництво — керування, запитання — питання, загроза — погроза) або антонімічними (прогрес—регрес, еміграція — імміграція), можуть просто на­лежати до однієї тематичної групи (дипломат — дипломант, вовна — бавовна, сердечний — сердешний).

Наведемо кілька прикладів правильного використання па­ронімів.

Книжковий — який стосується книжки, пов'язаний з книжкою, з виробництвом і поширенням книжок (обкладин­ка, ринок, графіка); книжний — характерний для літературно-писемного викладу, невластивий живій мові; узятий, запози­чений з книжок (мова, стиль, знання).

Військовий — який стосується війська, військовослуж­бовця, призначений для потреб війни (аеродром, аташе, гос­піталь); воєнний — який стосується війни, пов'язаний з нею (напад, політика, стан).

Рідкий — негустий; який іде, розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо (гребінець, волосся, туман);рідкісний — який трапляєть­ся, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний (рослина, випадок, порода).

Рятівник — той, хто врятував або рятує когось, щось (люд­ства); рятувальник — той, хто професійно займається рятуван­ням когось, чогось (на воді, пост).

Призводити — вживається переважно в негативному пла­ні (до самогубства, до зруйнування, до біди); приводити — до якихось дій, результатів (до співробітництва).

Поверхневий — який перебуває, відбувається на поверхні чи далеко від неї, на невеликій глибині від поверхні землі тощо (джерела, дихання); поверховий — який стосується поверху бу­динку; який має поверхи (одноповерховий, багатоповерховий).

Степінь — у математиці — добуток кількох однакових співмножників; ступінь — порівняльна величина, що характе­ризує розмір, інтенсивність чогось; посада, ранг, звання, чин; крок (ступінь порівняння; учений ступінь).

Помножити — математична дія; примножувати — збіль­шувати (багатство, надбання).

Завдання — наперед визначений, запланований обсяг ро­біт, якесь доручення; те, що хочуть здійснити тощо (бойове, домашнє); задача — питання (переважно математичного ха­рактеру), яке розв'язується шляхом обчислень за визначеною умовою (математична, фізична, логічна).

На протязі —■- на різкому струмені повітря; протягом — вживається при позначенні часу існування, тривання дії, про­цесу (життя, століть, тижня).

Житловий — пов'язаний із житлом, який стосується житла, жител; пристосований, призначений для життя людей (побут, масив, умови); жилий — обжитий, в якому живуть люди (час­тина будинку).

Якщо ми читаємо готовий текст, в якому є слова-пароніми, то труднощів, як правило, не виникає, оскільки контекст кон­кретизує значення пароніма. Проте, коли писати доводиться самому, виникають сумніви щодо використання певної лексе­ми. У діловому мовленні звукова близькість паронімів призво­дить до їх помилкового вживання. Необхідно знати відмінності у значеннях паронімів, у разі потреби звертатися до тлумачних словників чи спеціальних паронімічних словників.