6.3. Іншомовні слова

Ділова українська мова, зокрема й та, що обслуговує прав­ничу сферу, широко послуговується іншомовними словами. До кожного запозиченого слова в українській мові існує від­повідник, проте не завжди вдається оминути вживання ін­шомовного слова. Багато слів увійшли до лексичного складу природно, наприклад: адвокат, апеляція, амністія, вердикт, нотаріус, прокуратура, цивільний, юрист, юстиція, інші на­були виразних національних ознак у вигляді афіксів (інкримі­нування, конфіденційний).

У сучасній українській мові вживаються слова, запозичені з інших мов. Наприклад, з латинськоїмови:

адвокат (буквально: закликаний на допомогу);

арешт (судова постанова);

вотум (бажання);

декрет (постанова, ухвала);

дискримінація (розрізнення, розділення);

документ (навчальний приклад, взірець, доказ);

експерт (досвідчений);

екстрадиція (передача);

імміграція (вселення);

інкримінування (провина, злочин);

кодекс (навоскована дощечка для письма);

конвенція (договір);

колегія (товариство, спільність);

консорціум (співучасть, спільність);

криміналістика (розслідування злочинів, запобігання їм); легітимація (законність); міліція (військо);

нотифікація (оголошення); нотаріус (писар, секретар); оперативний (дійовий); плюралізм (множина); презумпція (припущення); рецидив (той, що відновлюється); санкція (непорушна постанова); трибунал (судилище); юридичний (судовий); юрист (правник); юрисдикція (судочинство); юриспруденція (знання права); юстиція (справедливість, законність). Із грецької мови: амністія (прощення);

дактилограма (палець і риска, літера, написання);

дактилографія (палець і пишу, креслю, малюю);

дактилоскопія (палець і спостерігаю, розглядаю);

іпотека (запорука, застава);

наркотики (буквально: приголомшливий);

наркоманія (приголомшливий і безумство, захоплення);

парадокс (несподіваний, дивний);

поліція (управління державою) тощо.

Із французької мови:

арбітр (посередник);

арбітраж (посередництво);

бюрократ, бюрократизм (панування канцелярії);

дебати (суперечка, спір);

декувер (непокритий);

досьє (спина, зворотний бік);

експертиза (дослідження);

комюніке (повідомлення);

парламент (із parles — говорити);

паспорт (прохід і гавань, порт; дослівно — дозвіл на від­плиття);

рапорт (дослівно — повернення); респектабельний (поважний, гідний, солідний);

саботаж (буквально: той, хто стукає дерев'яними череви­ками) тощо.

З англійської мови: брокер (маклер);

імпічмент (осуд, обвинувачення);

Інтерпол (абревіатура — інтернаціональне об'єднання кримінальної поліції); кілер (убивця);

лобі (приймальна, вестибюль, кулуари);

лобізм (вплив);

нонсенс (без смислу);

ноу-хау (знаю як);

офіс (контора, канцелярія, служба);

пресинг (тиск);

рекет (буквально: мучитель, кат);

спікер (оратор);

хакер (злодій, пірат) та ін.

Останнім часом спостерігається непомірне вживання іншо­мовних слів, невиправдане їх продукування. Для прикладу наве­демо такі запозичені слова та їх відповідники в українській мові:

андеґраунд (підпілля);

бренд (ґатунок);

брифінг (інструктаж);

генерація (покоління);

джек-пот (найвища сума виграшу);

дилер (посередник);

бізнес-ланч (діловий обід);

дайджест (оглядовий збірник);

імідж (зображення, образ);

інтенція (намір, задум);

консенсунс (згода, одностайність);

кастинг (конкурсний відбір);

маркетинг (збут, вивчення ринку);

прайс-лист (цінник);

пресинг (тиск, натиск);

провайдер (постачальник);

промоція і промоушн (заохочення, сприяння, підтримка, допомога);

респектувати (шанувати); рейдер (торговець); рецепція (сприйняття); суїцид (самогубство); спічрайтер (складач промов); степлер (спинач, скріплювач); фан (уболівальник).

Наведені приклади є підтвердженням того, як іншомовні слова із широкого вжитку поступово витісняють питомо укра­їнську лексику. Отож, укладаючи документ, добираючи по­трібне слово, слід дотримуватися таких рекомендацій:

• іншомовні слова в документах і ділових паперах повин­ні вживатися лише в разі потреби, коли їх не можна замінити українським відповідником із тим самим значенням;

• слід уживати тільки ті запозичені слова й терміни, які набули міжнародного значення (фінансові терміни, терміни бухгалтерського обліку, поштово-телеграфного зв'язку, діло­водства, зовнішньої торгівлі — бланк, віза, гриф, штраф та ін.) або не мають відповідника в українській мові;

• запозичене слово має бути необхідним і вмотивованим, тобто в українській мові в нього не існує відповідників із тим самим обсягом значення. Небажано використовувати як за­гальновживані такі запозичення:

анархія (безвладдя); апелювати (звертатися); домінувати (панувати, переважати); екстраординарний (особливий); координувати (погоджувати); лімітувати (обмежувати); локальний (місцевий); превалювати (переважати); прерогатива (перевага); пролонгувати (продовжувати); репродукувати (відтворювати, відтворити); симптом (ознака);

фіксувати (записувати, запам'ятовувати);

- запозичене слово в тексті документа має бути зрозумі­лим для користувача;

- не вживати в тексті одного документа на позначення того ж поняття і запозиченого, і власне українського слова, наприклад:

гонорар — грошова винагорода інтернування — затримання конвенція — умова ліміт — обмеження конверсія — обмін валюти нота — письмове звернення патент — авторське свідоцтво сертифікат — посвідчення;

- необхідно уникати збігу двох однакових за значенням слів, що трапляється при поєднанні власне українського від­повідника та іншомовного слова, наприклад: вільна вакансія (вакансія — вільний), інша альтернатива (альтернатива — вибір між двома можливостями) та ін.

Отже, уживання іншомовних слів потребує неабиякої ува­ги, активної роботи думки й належної підготовки.