Синтаксичні норми

Синтаксичні норми знаходять вияв у побудові словосполу­чень і речень. Відомо, що у правилах сполучення слів за допомо­гою прийменників яскраво виявляється національна специфіка мови. Досить часто сполучення синтаксичних норм української літературної мови пов'язано із помилковим використанням при­йменників, що механічно переносяться з російських словосполу­чень. Специфіка обох мов найяскравіше простежується в зістав­ленні найбільш уживаних словосполучень, правильний переклад яких необхідно здійснювати зі словником і запам'ятовувати:

в силу изложенного — зважаючи на викладене;

жениться на Валентине — одружитися з Валентиною;

в знак благодарности — на знак подяки;

в порядке исключения — як виняток;

в течение недели — протягом тижня;

к тому идет — до того йдеться;

для своего удовольствия — собі на втіху;

обратить в шутку — обернути на жарт;

отчисление в пользу — відрахування на користь.

Як бачимо, у наведених словосполученнях-відповідниках прийменники української мови і російської — різні, деякі словосполучення в українській мові взагалі не потребують прийменника.

Однією з найпоширеніших синтаксичних вад є надуживан­ня конструкціями із прийменником по, який в українській мові, порівняно з російською, має дещо вужчий обсяг значень, напри­клад: по той бік лісу, ділити по совісті, відповідати по черзі.

Труднощі виникають під час перекладання деяких інших прийменників і сполук із ними:

лекарство от боли — ліки проти болю;

в зависимости от обстоятельств — залежно від обставин;

в одиннадцать часов — об одинадцятій годині;

в десяти метрах — за десять метрів;

в соответствии с приказом — відповідно до наказу;

на следующей неделе — наступного тижня;

при таких условиях — за таких умов;

согласно статье — згідно зі статтею;

войти в состав —увійти до складу.

Слід звернути увагу на деякі безприйменникові словоспо­лучення української мови, в яких головне слово вимагає від залежного іменника (займенника) форми певного відмінка, що не збігається із формою в російській мові, а саме:

завідувач (чого?, а не чим?) гаража;

сповнений (чого?, а не чим?) сподівань;

опанувати (що?, а не чим?) мову;

повчитися (чого?, а не чому?) корисного;

дякувати (кому?, а не кого?) професорові;

прошу вибачити (кому?, а не кого?) нам.

Є також синтаксичні норми побудови речень, пов'язані з різними граматичними аспектами. Серед них є норми коор­динації складеного підмета, що містить два і більше слів, і присудка. Щоб уникнути типової помилки такого плану, необ­хідно знати, що підмет, у складі якого є слова мало, багато, більшість, меншість, частина, половина, третина, найчасті­ше має присудок у формі однини. Наприклад: Низка сучасних розробок висвітлює цю проблему. Більшість студентів склала сесію успішно.

Іноді помилки пов'язані з використанням дієприслівнико­вих зворотів, що впливає на логіку викладу. Дієприслівнико­вий зворот позначає в реченні другорядну дію і, виконуючи функцію обставини, залежить від присудка, що передає основ­ну дію. Необхідно, щоб виконавець дії, вираженої присудком і дієприслівником, був той самий. Так, наприклад, у реченні Пе­реповідаючи цю історію, її душу огортав жаль підмет жаль не може виконувати дію, виражену дієприслівниковим зворо­том. У таких випадках необхідно використовувати замість зво­роту підрядну частину: Коли вона переповідала цю історію, її душу огортав жаль.

Порушенням синтаксичної норми є використання дієпри­слівникових зворотів у безособових реченнях, специфіка яких узагалі не передбачає головного члена — підмета, що позначає виконавця дії, наприклад: Ураховуючи висловлені зауваження, науково-методичним центром підготовлено нову редакцію положення; Прибувши на місце, необхідно зробити огляд. Правильна будова наведених речень така: Ураховуючи вислов­лені зауваження, науково-методичний центр підготував нову редакцію положення; Коли ми прибудемо на місце, необхідно зробити огляд.

Іноді виникають труднощі у сприйнятті змісту складних ре­чень через порушення норм їх синтаксичної організації: Прошу надати у зв 'язку з хворобою моєї жінки матеріальну допомогу, яка знаходиться на моєму утриманні. Правильно побудувати речення таким чином: Прошу надати матеріальну допомогу у зв 'язку з хво­робою моєї дружини, яка перебуває на моєму утриманні.

Складність опанування синтаксичних норм полягає в тому, що вони певною мірою пов'язані з лексичними нормами (пе­рекладом слів), морфологічними нормами (знанням відмін­кових форм, яких потребує головне слово словосполучення) і передбачають знання синтаксичної теорії (визначення чле­нів речення, їх взаємозв'язку, специфіки різних синтаксичних конструкцій).