Лекція Граматична система мови

1. Граматика. Основні поняття граматики

2. Частини мови. Література:

Основна:

1. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. Модульний курс. – К.,2007.– С.375-405.

2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А. П. Грищенка. – 2-ге вид. – К.: Вища школа,1997.

Додаткова:

3. Безпояско О. К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1993.

4. Вихованець І.Р. , Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

5. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К., 2004.

6. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 2005.

7. Ющик І.П. Українська мова. –К.,2003.

8. Януш Я.В. Сучасна українська мова. Курс лекцій. – К., 2005.

1. Граматика. Основні поняття граматики

Граматична система мови — це частина організації мови, представлена в її граматичних одиницях, граматичних формах і граматичних категоріях.

Граматика – розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови, тобто систему правил зміни слів, їх зв’язків у реченні і словосполученні.

Граматика як розділ мовознавства поєднує морфологію і синтаксис.

Морфологія вивчає частини мови, словозміну, граматичні значення слів.

Синтаксис вивчає особливості поєднання словоформ у реченні.

Найважливішим і вихідним для граматики є поняття граматичного значення.

Кожне самостійне слово має лексичне і граматичне значення. Лексичне значення –це назва, яку одержує предмет, явище, поняття у час його виникнення. Воно індивідуальне для слова. Лексичне значення повнозначного слова обов’язково супроводжується граматичним значенням.

Граматичне значення — узагальнене, абстрактне значення, що властиве цілому ряду слів і яке має в мові своє регулярне й стандартне вираження. На відміну від лексичного, граматичне значення має такі ознаки:

1) вищий ступінь абстракції. Для граматики мороз, будинок, вчитель — всього лише предмети, об’єднані граматичними значеннями називного відмінка, однини, чоловічого роду. Різні слова будинку, великого, цього, п'ятого об'єднані спільним граматичним значенням родового відмінка, яке не пов'язане з конкретним лексичним значенням цих слів. Лексичне значення індивідуальне (кожне слово має тільки йому притаманне лексичне значення), тоді як граматичне значення загальне, спільне для цілих груп і класів слів;

2) необов'язкова співвіднесеність з позамовною дійсністю. Так, наприклад, дійсність і лексичне значення не дадуть пояснення, чому ставок, водойма, озеро, океан чи море мають різне родове значення (відповідно чоловічого, жіночого і середнього роду), хоча всі вони позначають природні або штучні заглибини, заповнені водою. Однак, істоти чоловічої і жіночої статі позначаються іменниками, відповідно, чоловічого і жіночого роду (у цьому випадку йдеться про співвіднесеність граматичного значення роду з позамовною дійсністю).

3) регулярність свого вираження. Кожне граматичне значення має обмежений набір засобів свого вираження. Так, значення давального відмінка іменників виражається закінченнями -у (-ові), -і (батьку (ові), матері, дорозі, теляті). І навпаки, закінчення, наприклад, -и виражає різні граматичні значення іменників: вітр-и (множина називного відмінка іменника чоловічого роду), наук-и (родовий відмінок однини жіночого роду), пиш-и (наказовий спосіб 2-ї особи однини дієслова).

Отже, одне граматичне значення може виражатися різними морфемами і, навпаки, різні граматичні значення можуть виражатися однією морфемою.

4) обов'язковість. Граматичні значення не вибирають, вони задані: коли вже вибрали слово-іменник, то мусимо його вжити у певному роді, відмінку і числі (степ, степами, гори, на горі, поля, полів); якщо ж дієслово, -- то у певному виді, стані, способі, за необхідності, часі, особі, числі та роді (малює, малюватимуть, намалюймо).

Граматичні значення іменника: чоловічий рід, жіночий рід, середній рід; число: однина і множина; відмінок: називний, родовий, і т.д.

Граматичні значення дієслова: доконаний і недоконаний вид, дійсний, умовний і наказовий спосіб, теперішній, минулий і майбутній час і т.п.

Граматична категорія — система протиставлених одна одній граматичних величин, тобто граматичних форм з однорідним значенням.

Граматична категорія	Граматичне значення
рід	чоловічий рід, жіночий рід, середній рід
число	однина, множина
стан	активний, пасивний
особа	1,2,3
відмінок	Називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний

Граматичне значення реалізується у граматичній формі.

Граматична форма – спеціальні постійно використовувані засоби мовного вираження граматичних значень (А.Грищенко). Наприклад, значення майбутнього часу має дві форми – писатиму, буду писати;

Граматичні форми слова (словоформи) – різновиди того самого слова, які тотожні лексично, але протиставлені граматичним значенням у конкретному випадку вживання слова, напр., форма родового відмінка іменника, форма однини (В.Горпинич). Це засіб мовного вираження граматичного значення. Граматичне значення не може бути без граматичної форми.