| 
			Мовознавці | 
			Загальна характеристика концепцій | 
			Спільні погляди мовознавців | 
			Відмінне у поглядах мовознавців | 
	
		| 
			Ю.Шевельов, Г.
			Півторак, В.
			Німчук, О.
			Царук | 
			Учені-мовознавці, що обґрунтували
			теорію безпосереднього розвитку
			української мови від праслов'янської.
			Періоду спільносхіднослов'янської
			мовної єдності (спільної розмовної
			давньоруської мови) не існувало | 
				Українська мова походить безпосередньо
				від праслов'янськоїСхідно-слов'янські
				діалекти до XI
				ст., що згодом розвинулися в українську,
				білоруську
				та російську
				мови, містять певні спільні елементиУкраїнська
				мова є окремою мовою у період з ХІ
				до ХІІІ—XIV
				ст.Українська
				мова є окремою мовою у період з XIV—ХV
				до XVIII
				ст.Різні дослідники називають
				«новоукраїнським періодом» у розвитку
				мови кін. ХІІІ
				ст. або поч. XІХ
				ст.
 | 
				Ю.
				Шевельов — українська мова
				поступово починає виділятися з
				праслов'янської у VІІ
				ст., період з VІІ
				до ХІ
				ст. є періодом протоукраїнської мовиЮ.
				Шевельов — період нової
				української мови розпочинається з
				останніх років ХVIII
				ст., В.
				Німчук — в ХVІІ
				ст.О.
				Царук — заперечує поділ
				слов'янських мов на східнослов'янські,
				західнослов'янські
				та південнослов'янські,
				згідно з його теорією українська мова
				більше наближена до польської
				та білоруської
				(належачи до «антської підгрупи»),
				ніж до російської
				(що належить до «словенської
				підгрупи»)[7]
 | 
	
		| 
			О.
			Шахматов[7],
			А.
			Кримський, Л.
			Булаховський, Ю.Карпенко,
			О.
			Горбач | 
			Учені-мовознавці, що обґрунтували
			виділення української мови зі
			спільноруської
			(або давньоруської, спільносхіднослов'янської).
			З праслов'янської
			мови виділилася спільносхіднослов'янська
			і лише потім, на її основі утворилася
			українська мова | 
				Українська мова походить зі
				спільноруської
				(давньоруської, спільносхіднослов'янської)
				мовиІснував
				період східнослов'янської єдностіУ період між X
				та XIV
				ст. відбувся розпад колишньої
				східнослов'янської єдності на діалекти
				та говірки
 | 
				А.
				Кримський — українська мова
				є «південно-руською» (тобто мовою
				Південної Русі), її утворення починається
				у ХІІ
				ст.О.
				Шахматов — українська мова
				виникає після розпаду давньоруської
				мови у ХІV
				ст., що було пов'язане з поділом Русі
				на окремі князівстваЛ.
				Булаховський — у ІХ-Х
				ст. існував період «східнослов'янської
				єдності»А.
				Кримський — до ІХ
				ст. існувала «праруська єдність»О.
				Шахматов — існувала «спільноруська
				прамова»Ю.
				Карпенко — починає свою
				періодизацію історії розвитку
				української мови від праслов'янської
				мови (кінець 2 тис. до н. е.),
				виділяє період існування
				спільносхіднослов'янської мови від
				ІV
				до Х
				ст.О.
				Горбач — протосхіднослов'янська
				мовна спільнота існує від VI
				до XI
				ст., два основні діалекти української
				мови виникають і формуються у період
				від ХІ—ХІІ
				до ХV
				ст.
 | 
	
		| 
			Ф. Медведєв, М.
			Жовтобрюх, Ф.
			Філін | 
			Радянські науковці, що розробили
			офіційну концепцію радянської
			історіографії щодо походження
			російської,
			української та білоруської
			мов (її основою стала концепція О.
			Шахматова) | 
			ХІV
			ст. — початок самостійної історії
			східнослов'янських народностей та
			їхніх
			мов | 
			М.
			Жовтобрюх — в межах єдиної
			давньоруської
			мови з другої пол. ХІІ-ХІІІ
			ст. почали розвиватися діалектні риси
			нових східнослов'янських
			мов, що призвело до відмежування
			північно-східної діалектної зони
			(майбутня російська мова) від
			південно-західної (майбутні українська
			та білоруська мови) | 
	
		| 
			М.
			Максимович, П.
			Житецький, О.
			Потебня | 
			Учені-мовознавці ХІХ
			ст., що обґрунтували автохтонність
			української мови на всій території
			«Старої України», включаючи Київщину
			(тобто на півдні Русі) | 
				Українська мова почала формуватися
				на території Південної
				Русі у Х-ХІ
				ст.Стверджувалося,
				що українська мова розвинулася з
				наріччя, на одне з яких розпалася
				давньооруська
				(спільносхіднослов'янська) мова
				у Х-ХІ
				ст.Стверджувалося, що у
				Південній Русі панував звуковий тип
				наріччя, характерний для Галичини
 | 
				М.
				Максимович — час формування
				української мови — Х-ХІ
				ст.О.
				Потебня — «руська мова»
				(давньооруська,
				спільносхіднослов'янська мова)
				розділилася на українську, білоруську
				та російську
				перед ХІ
				ст.
 | 
	
		| 
			М.
			Погодін, О.
			Соболевський | 
			Російські політики та вчені-мовознавці
			ХІХ
			ст., які стверджували, що в Києві
			та на Київщині
			до монголо-татарської
			навали мешкали росіяни | 
				До кінця ХІV
				ст. в Києві
				мешкали росіяниКиївський
				говір належить не до української
				мови, а до російськоїУкраїнська мова розвинулася
				від російської, почала самостійне
				існування з ХV
				ст.
 | 
			— |