5. Загальні правила виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Чинні норми Закону України "Про виконавче провадженя"передбачають два порядки виконання рішень у межах виконавчого провадження.Перший порядок - самостійний.Другий порядок - примусовий.

Підставою для порушення виконавчого провадження можуть бути виконавчі листи; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законодавством; накази судів; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах підприємств, установ, організаційпостанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;постанови держ. виконавця про стягнення викон. збору та накладення штрафу;рішення інших органів держ. влади у випадках, передбачених законодавством, рішення Європейського суду з прав людини.

Процес здійснення виконавчого провадження складається із сукупності послідовних організаційних етапів та дій, які регулюються правовими нормами, встановленими законодавством України.

Виконавче провадження складається з чотирьох основних етапів:

1). Пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України

2) Відкриття виконавчого провадження

3). Самостійне виконання рішення боржником

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню , строк, боржнику для самостійного виконання рішення державним виконавцем, не надається.

4). Завершення виконавчого провадження

Учасники виконавчого провадження на першій його стадії: 1.Заявник (інакше зацікавлена особа, стягувач); 2.Діловод органу державної виконавчої служби; 3.Керівник органу державної виконавчої служби; 4.Державний виконавець(головний або старший державний виконавець. Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші міри, передбачені рішенням (наприклад, при виконанні рішень у немайнових спорах).

6. Звернення стягнення на майно громадян.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.