4.Правові наслідки недотримання правил розмежування юрисдикції.

Недотримання вимог закону щодо підвідомчості (юрисдикції) має наслідком відмову у відкритті провадження у справі, що зумовлює перешкоджання повторному зверненню до суду з таким самим позовом ) або постановлення ухвали про закриття провадження у справі).

У разі постановлення ухвали про відмову відкриття провадження у справі у зв‘язку із неможливістю розгляду справи у порядку цивільного судочинства, ЦПК не передбачає обов'язку суду повідомити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, проте у випадку закриття провадження у справі суд має такий обов'язок. Ухвали про відмову увідкритті провадження та закриття провадження у справі підлягають апеляційному оскарженню.

Тема 10. Підсудність цивільних справ

1. Поняття підсудності.

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю. На відміну від юрисдикції (підвідомчості), за якою розмежовується компетенція між різними органами щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішення цивільних справ), але вже між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Критеріями такого розмежування можна визначити:

– завдання суду щодо розгляду та вирішення справи;

– рід (категорія) справ;

– вказівка суду.

2. Види підсудності.

У залежності від названих критеріїв підсудність буває декількох видів. Можна виділити функціональну та територіальну підсудність. Функціональна підсудність – компетенція окремих гілок судової системи на підставі функцій, які ними виконуються. За цією підсудністю функції суду першої інстанції виконують місцеві суди, а саме районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Територіальна підсудність – компетенція по розгляду цивільних справ однорідних судів в залежності від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Видами територіальної підсудності є:

• загальна,

• альтернативна,

• виключна,

• за зв’язком справ,

• за вказівкою суду.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших – створення найбільш сприятливих умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. За загальним правилом позови пред’являються в суді за зареєстрованиму встановленому порядку місцем проживання або за зареєстрованиму встановленому порядку місцем перебування фізичної особи, за місцезнаходженням юридичної особи.

Місцезнаходження відповідача встановлюється позивачем, а якщо воно йому невідоме, він може скористатися правилами альтернативної підсудності, тобто позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Виключна територіальна підсудність встановлюється у випадках, передбачених законом, і передбачає, що заява до суду може бути подана тільки до певного суду. Дана підсудність виключає застосування до даних спорів інших її видів.

Відповідно до ст. ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Позови про виключення майна з опису пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред’являються за місцезнаходженням перевізника.

Підсудність за зв’язком справ визначає суд, який розглядатиме спір, виходячи із первісного спору, який є предметом судового розгляду. Так, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

Підсудність за ухвалою суду – це новий вид територіальної підсудності, при якому територіальна юрисдикція суду визначається на підставі ухвали суду. Застосовується у випадках, чітко визначених законом. Ними є: коли стороною у справі виступає місцевий чи апеляційний суд чи суддя цього суду, коли спір виник між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також у разі вирішення справи про розірвання шлюби між громадянином України та іноземцем чи особою без громадянства, які проживають за межами України.