Організація заробітної плати на підприємствах

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата має три основні складові: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та заохочувальні (компенсаційні виплати).

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, виконання покладених посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Основними принципами організації заробітної плати є такі:

• оплата праці в розмірах, які об’єктивно відображають кількість і якість витрат праці у результатах роботи колективу;

• надання підприємствам і організаціям, функціонуючим на основі різних форм власності, максимальної самостійності в питаннях оплати праці;

• державна регламентація розміру мінімальної заробітної плати.

Базовою величиною для розрахунку рівня заробітної плати виступає мінімальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Рівень мінімальної заробітної плати періодично переглядається і встановлюється законодавчо.

Тарифна система є основою використання двох форм оплати праці робітників:

• відрядної;

• погодинної.

Загальні підходи до класифікації заробітної плати представлені на рис. 9.4.

При відрядній формі оплата праці залежить від обсягів виготовленої продукції та розцінки за одиницю продукції.

Відрядну форму оплати праці поділяють на пряму відрядну, відрядно-прогресивну, відрядно-преміальну, непряму та акордну.

При прямій відрядній системі заробіток робітника пропорційний обсягу виконаної роботи або виготовленої продукції. Розцінка за одиницю роботи (продукції) при цьому є постійною.

При відрядно-прогресивній системі заробіток робітника залежить від перевиконання встановленої норми виробітку. Оплату праці в межах встановленої норми виробітку нараховують за незмінними розцінками, а за продукцію, виготовлену понад норму – за підвищеними.

Відрядно-преміальну систему заробітної плати використовують для матеріальної зацікавленості робітників у поліпшенні якості продукції та підвищенні ефективності виробництва. При цій системі, крім оплати праці за відрядними розцінками, робітник одержує премії за раціональне використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії та інші показники, що характеризують рівень ефективності виробництва.

Непряму відрядну систему застосовують для оплати праці робітників, які обслуговують основне виробництво. Заробіток допоміжних працівників при цьому залежить від результатів праці основних робітників.