
- •Модульна контрольна робота № 1
- •1.Етапи становлення та розвитку науки
- •1.Етапи встановлення та розвитку науки
- •2. Особливості розвитку науки в хх-ххі ст..
- •3Сутність, цілі і функції науки, її структурні елементи, їх характеристика.
- •4) Наукова діяльність та її основні суб’єкти
- •5. Наукознавство, як система знань
- •5. Наукознавство, як система знань.
- •6. Структура та класифікація наук
- •6.Структура і класифікація науки
- •7. Основні риси працівника наук
- •7. Основні риси працівника наук
- •8. Особливості наукової комунікації.
- •9. Державна політика України в галузі розвитку наук та пріоритетні напрями розвитку науки в Україні.
- •10. Організація науково-дослідної роботи в Україні.
- •10 Організація науково-дослідно робоит в Україні
- •11. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів
- •11. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів
- •12. Науково-дослідна робота студентів.
- •12. Науково-дослідна робота студентів
- •13) Поняття методології наукових досліджень
- •14. Методика наукового пізнання
- •15. Методи науково пізнання.
- •15. Методи наукового пізнання.
- •16. Застосування логічних законів і правил
- •16. Застосування логічних законів та правил
Модульна контрольна робота № 1
1.Етапи становлення та розвитку науки
Наука – це особлива форма людської діяльності, яка склалася історично та має своїм результатом цілеспрямовано відібрані факти, гіпотези, теорії, закони й методи дослідження.
Історичний розвиток науки був нерівномірним. Стадії швидкого і навіть стрімкого прогресу змінювались періо-дами застою, а іноді й занепаду. Наприклад, в античні ча-си фізико-математичні науки особливого розвитку набули на теренах Давньої Греції та Давнього Риму а в се-редньовіччі їх центр перемістився на Схід, передусім в Індію та Китай. У Нову добу ініціативою в розвитку фізико-математичних наук знову заволоділа Європа.
Кожна галузь знань послідовно долає три стани:
1. Теоретичний (стан вимислу).
2. Метафізичний (абстрактний) стан.
3. Науковий (позитивний)стан. ОРЄХОВ
1.Етапи встановлення та розвитку науки
Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що викликало об'єктивну необхідність здобуття знання.Знання потрібне людині для орієнтації в навколишньому світі, для пояснення і передбачення подій, для планування і реалізації одер¬жання нових знань. Наука складає суть людських знань. Кант визначає науку як сукупність знань, упорядкованих згідно з певними принципами, закономірностями і зв'язками. Розкриваючи закономірні зв'язки дійсності, наука виражає їх в абстрактних поняттях, схемах. Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення процесу або явища, закономірності його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо.У процесі наукового дослідження виділяють такі етапи: виник¬нення ідеї; формування понять, тверджень; висунення гіпотез; узагальнення наукових чинників; доведення правильності гіпотез і твер¬джень. Основою розробки кожного наукового дослідження є методологія, тобто сукупність методів, способів, прийомів та їх певна послідовність, що прийнята для наукового дослідження. ВИННИК
2. Особливості розвитку науки в ХХ-ХХІ столітті.
У сфері освіти радянській владі від царського режиму дістався важкий спадок. Приблизно 70 % дорослого населення України було неписьменне. За цих умов в Україні розгорнулась кампанія щодо ліквідації неписьменності. ЧЕРВІНСЬКИЙ
2. Особливості розвитку науки в хх-ххі ст..
Наприкінці ХХ ст.. – на початку ХХІ ст. для науки властиві такі особливості:
- Диференціація і інтеграція науки;
- Прискорений розвиток природознавчих наук;
- Математизація наук;
- Посилення зв’язку науки, техніки і виробництва. ГЛУШКОВА
3Сутність, цілі і функції науки, її структурні елементи, їх характеристика.
Наука як соціальна система. Аналіз науки як цілісної системи обумовлений її багаторівневою сутністю. Сучасна наука досліджується у найрізноманітніших аспектах: політико-економічному, історико-науковому, наукознавчому, державознавчому, етичному, естетичному, прогностичному, психологічному та ін. Вирішальне значення для правильного визначення шляхів подальшого розвитку науки мають філософський, особливо логіко-гносеологічний і соціологічний аспекти дослідження. ЖОВТАНЮК А.
3.Аналіз науки як цілісної системи обумовлений її багаторівневою сутністю.Розуміння науки як системи знання цілком правомірне, оскільки її функцією є пізнання. І, звичайно, такий підхід до науки може бути цілком придатним для логіки науки. Але його обмеженість відразу виявляється, як тільки підійти до науки як до складного явища, спробувати з'ясувати її закономірності і соціальні функції. ТОМБУСОВА А.