- •Основні поняття
- •Характеристика зв'язків
- •Відділ а Співробітники в
- •Відділ а Дата звільнення в
- •Класифікація сутностей
- •Аналіз предметної області
- •Розробка універсального відношення
- •Розробка er-моделі предметної області
- •Книга має Твір
- •Книга належить Розділ
- •Ієрархічна (деревовидна) структура даних
- •Мережна структура даних
- •Реляційна модель даних
- •Поняття ключа, основні типи ключів
- •Студент-успішність
- •Основні поняття реляційної алгебри. Дії над таблицями.
- •Загальні відомості щодо нормалізації схем бд
- •Перша та друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма та нфбк
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •П'ята нормальна форма та послідовність етапів нормалізації
- •Об'єктно-орієнтовані субд
- •1 Зв'язок об'єктно-орієнтованих субд із загальними поняттями об'єктно-орієнтованого підходу
- •2 Об'єктно-орієнтовані моделі даних (оомд)
- •3 Мови програмування об'єктно-орієнтованих баз даних
- •4 Мови запитів об'єктно-орієнтованих баз даних
- •Мови реляційних баз даних
- •1. Загальна характеристика
- •2. Типова організація сучасної скбд
- •3. Мова foxpro
- •4. Мова sql
- •Загальні підходи
- •Спискові структури
- •Зв'язаний розподіл пам'яті
- •Нелінійні зв'язкові структури
- •Представлення рядкових даних
- •Індексні методи
- •Способи включення записів та організіція індексних файлів
- •Адресні методи
- •Табл 5.1 - Розрахунок адреси
- •Табл 5.2 - Розмiщення даних у пам'ятi
- •Порівняльні параметри
- •Інвертований метод
- •Поняття експертних систем
- •Подання знань в соз
- •Основні моделі знань та їх порівняльні характеристики
- •Представлення знань із використанням логіки предикатів
- •Найпростіші конструкції мови предикатів
- •Предикатні формули
- •Любить (х, у),
- •Визначення правильно побудованої формули
- •Правило резолюції для простих пропозицій
- •S1 (заперечення): ¬ а
- •Чи одержує студент стипендію.
- •S: ¬одержує (студент, стипендію)
- •Порядок розв'язування задачі
- •Семантичні мережі
- •Продукційні моделі
- •Якщо - то (явище - реакція)
- •Подання знань із застосуванням фреймів
- •Стратегії пошуку в соз
- •Нечіткі множини в системах баз знань
- •Визначення I класифiкацiя аіс
- •Автоматизованi БнД
- •Риcунок 1.4 - Схема взаємодiї колективу спецiалiстiв банку
- •Вимоги до БнД
- •Принципи побудови БнД
Книга має Твір
Книга 1
*-------------------------------------------------------------------------Твір2
Книга
2
*-------------------------------------------------------------------------Твір
3
Книга 3
*-------------------------------------------------------------------------Твір
4
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . .
Книга n
*------------------------------------------------------------------------Твір
n
КП: ОБОВ'ЯЗК. ТИП ЗВ'ЯЗКУ Б:Б КП:
ОБОВ'ЯЗК
Рисунок 2.11 - Зображення зв'язку КНИГА - ТВІР
Атрибутом сутності є будь-яка деталь, що служить для уточнення, ідентифікації, класифікації, числової характеристики або вираження стану сутності. Імена атрибутів заносяться в прямокутник, що зображує сутність, під ім'ям сутності і зображуються малими буквами.
Таким чином, зв'язки можуть представлятися рiзними способами, з яких ми будем використовувати тiльки два: дiаграма ER-екземплярiв i дiаграма ER-типiв. Дiаграми ER-екземплярiв вiдображають зв'язки мiж екземплярами сутностей. Дiаграми ER-типiв вiдображають зв'язки мiж типами сутностей.
Отже, першою задачою, яку необхiдно розв'язати при розробцi ER-моделi, є формування сутностей, що необхiднi для описання предметної областi.
Це означає, що за пiдсумками аналiзу предметної областi потрiбно мати повну або достатньо повну уяву про реалiзованi в системi запити. Разом з тим необхiдно врахувати, що при квалiфiкованiй експлуатацii системи у бiльшостi випадкiв у користувача виникає бажання розширити систему запитiв. У зв'язку з цим, при розробцi ER-схеми, з одного боку зручно твердо прив'язатися до обраної в результатi аналiзу предметної областi системи запитiв, а з iншого боку, бажано розглядати задачу в бiльш широкому планi, з врахуванням перспектив подальшого нарощування можливостей системи.
Зв'язок КНИГА-РОЗДІЛ приведено на рис. 2.12.
Книга належить Розділ
Книга 1 *-------------------------------------------------------------------------Розділ 1 Книга 2 * Книга 3 *-------------------------------------------------------------------------Розділ 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Книга n *-------------------------------------------------------------------------Розділ n КП: ОБОВ'ЯЗК. ТИП ЗВ'ЯЗКУ Б:1 КП: ОБОВ'ЯЗК
Рисунок 2.12 - Зображення зв'язку КНИГА - РОЗДІЛ
У реальному життi часто зустрiчаються ситуацiї, якi неможливо описати бiнарними зв'язками. Тобто, в цих випадках зв'язок об'єднує одночасно не двi, а бiльше сутностей, як правило - три. ER-діаграма, що ілюструє тристоронні зв'язки РОЗДІЛ-КНИГА-ТВІР приведена на рис 2.13).
Рисунок 2.13 - ER-діаграма, що ілюструє тристоронні зв'язки (РОЗДІЛ - КНИГА - ТВІР)
Розмiрковуючи аналогiчним чином побудуємо ER-модель предметної областi "Читальний зал".
Характеристики зв'язків виділених сутностей приведені в табл.2.2, а ER-модель предметної області "Читальний зал", що побудована на їх основі, показана на рис.2.14.
Рисунок 2.14 - ER-модель предметної області "Читальний зал"
До числа більш складних елементів моделі відносяться такі:
Підтипи і супертипи сутностей. Як у мовах програмування з розвинутими типовими системами (наприклад, у мовах об'єктно-орієнтованого програмування), вводиться можливість спадкування типу сутності, виходячи з одного або декількох супертипів.
Таблиця 2.2 - Характеристики зв'язкiв предметної областi "Читальний зал"
Ім'я Сутностi 1 |
Ім'я сутностi 2 |
Ім'я зв'язку |
Тип зв'язку |
Клас належностi |
Книга |
Розділ |
Належить |
N : 1 |
Обов'язк., Обов'язк. |
Книга |
Твір |
Має |
N : M |
Обов'язк., Обов'язк. |
Книга |
Користувач |
Читає |
N : 1 |
Необов'язк., Необов'язк. |
Зв'язки "many-to-many".
Ступені зв'язку, що уточнюються.
Каскадні видалення екземплярів сутностей.
Домени. Як і у випадку реляційної моделі даних буває корисна можливість визначення потенційно припустимої множини значень атрибута сутності (домена).
Ці й інші більш складні елементи моделі даних "сутність-зв'язок" роблять її більш потужною, але одночасно в певній мірі ускладнюють її використання. Звичайно, при реальному використанні ER-діаграм для проектування баз даних необхідно ознайомитися з усіма можливостями.
