
- •Основні поняття
- •Характеристика зв'язків
- •Відділ а Співробітники в
- •Відділ а Дата звільнення в
- •Класифікація сутностей
- •Аналіз предметної області
- •Розробка універсального відношення
- •Розробка er-моделі предметної області
- •Книга має Твір
- •Книга належить Розділ
- •Ієрархічна (деревовидна) структура даних
- •Мережна структура даних
- •Реляційна модель даних
- •Поняття ключа, основні типи ключів
- •Студент-успішність
- •Основні поняття реляційної алгебри. Дії над таблицями.
- •Загальні відомості щодо нормалізації схем бд
- •Перша та друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма та нфбк
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •П'ята нормальна форма та послідовність етапів нормалізації
- •Об'єктно-орієнтовані субд
- •1 Зв'язок об'єктно-орієнтованих субд із загальними поняттями об'єктно-орієнтованого підходу
- •2 Об'єктно-орієнтовані моделі даних (оомд)
- •3 Мови програмування об'єктно-орієнтованих баз даних
- •4 Мови запитів об'єктно-орієнтованих баз даних
- •Мови реляційних баз даних
- •1. Загальна характеристика
- •2. Типова організація сучасної скбд
- •3. Мова foxpro
- •4. Мова sql
- •Загальні підходи
- •Спискові структури
- •Зв'язаний розподіл пам'яті
- •Нелінійні зв'язкові структури
- •Представлення рядкових даних
- •Індексні методи
- •Способи включення записів та організіція індексних файлів
- •Адресні методи
- •Табл 5.1 - Розрахунок адреси
- •Табл 5.2 - Розмiщення даних у пам'ятi
- •Порівняльні параметри
- •Інвертований метод
- •Поняття експертних систем
- •Подання знань в соз
- •Основні моделі знань та їх порівняльні характеристики
- •Представлення знань із використанням логіки предикатів
- •Найпростіші конструкції мови предикатів
- •Предикатні формули
- •Любить (х, у),
- •Визначення правильно побудованої формули
- •Правило резолюції для простих пропозицій
- •S1 (заперечення): ¬ а
- •Чи одержує студент стипендію.
- •S: ¬одержує (студент, стипендію)
- •Порядок розв'язування задачі
- •Семантичні мережі
- •Продукційні моделі
- •Якщо - то (явище - реакція)
- •Подання знань із застосуванням фреймів
- •Стратегії пошуку в соз
- •Нечіткі множини в системах баз знань
- •Визначення I класифiкацiя аіс
- •Автоматизованi БнД
- •Риcунок 1.4 - Схема взаємодiї колективу спецiалiстiв банку
- •Вимоги до БнД
- •Принципи побудови БнД
Риcунок 1.4 - Схема взаємодiї колективу спецiалiстiв банку
Адмiнiстратор - це спецiалiст, який володiє iнформацiєю про iнформацiйнi потреби кiнцевих користувачiв, працює в тiсному контактi з користувачами i вiдповiдає за визначення, завантаження, захист та ефективнiсть експлуатацiї баз даних.
Всi задачi, виконання яких покладається на адмiнiстратора, можна роздiлити у вiдповiдностi з етапами розробки автоматизованих банкiв iнформацiї на чотири групи: планування, проектування, експлуатацiя та використання.
Системнi програмiсти займаються створенням базового математичного забезпечення для ЕОМ. Вони "генерують" операцiйнi системи, СКБД, транслятори з рiзних мов, розробляють сервiснi програми i iншi програмнi засоби, якi забезпечують обробку iнформацiї та вирiшення задач на ЕОМ.
Аналiтик, користуючись знаннями закономiрностей певного проблемного середовища, розробляє його математичну модель, застосовує необхiднi математичнi методи i методи моделювання. Вiн оцiнює альтернативнi варiанти i приймає рiшення в залежностi вiд заданих вимог.
Вимоги до БнД
Рiзноманiття iнформацiйних потреб висуває до банкiв даних пiдвищенi вимоги. До основних вимог вiдносяться [5]:
Адекватнiсть iнформацiї стану предметної областi. БнД є iнформацiйною моделлю предметної областi i, як вiдзначалося вище, iнформацiя, яка зберiгається в ньому, повинна повно i точно вiдображати її об'єкти, їхнi властивостi i вiдношення мiж об'єктами.
Надiйнiсть функцiонування - одна з найважливiших вимог, якi висуваються до будь-якої системи.
Швидкодiя i продуктивнiсть. Цi двi близькi одна до одної вимоги вiдображають часовi потреби користувачiв. Перша з них визначається часом вiдповiдi (реакцiї) системи на запит, який вiдраховується з моменту введення запиту до моменту початку видачi знайдених даних. Друга вимога визначається кiлькiстю запитiв, якi вiдпрацьовуються в одиницю часу.
Простота i зручнiсть використання. Ця вимога пред'являється до БнД з боку всiх без винятку категорiй користувачiв, особливо кiнцевих.
Масовiсть використання. Сучасна iнформацiйна система повинна забезпечувати колективний доступ користувачiв, при якому вони можуть одночасно i незалежно звертатися до баз даних для одержання необхiдних даних.
Захист iнформацiї. Система повинна забезпечувати захист збережених у нiй даних i програм як вiд випадкових спотворень i знищення, так i вiд навмисних, несанкцiонованих дiй користувачiв.
Можливiсть розширення. Архiтектура системи повинна допускати розширення її можливостей шляхом модифiкацiї або замiни iснуючих програмних модулiв, додаванням нових компонентiв, а також шляхом реорганiзацiї iнформацiйних масивiв.
Принципи побудови БнД
У основi побудови БнД лежать науковi принципи, на основi яких розроблюють високоякiснi системи, якi вiдповiдають сучасним вимогам. Вибiр принципiв побудови БнД i їхнє втiлення в конкретнiй системi складають основу проектування [4, 5].
З множини використовуваних принципiв видiлимо найбiльш iстотнi (рис.1.5): принцип iнтеграцiї даних i принцип централiзацiї керування ними. Обидва принципи вiдображають суть банку даних: iнтеграцiя є основою органiзацiї БнД, централiзацiя керування - основою органiзацiї i функцiонування системи керування базами даних (СКБД). iншi принципи в тiй або iншiй мiрi пов'язанi з першими. Окремi з них є їхнiм результатом або одним iз можливих шляхiв реалiзацiї. Так, iнтеграцiя даних припускає взаємозалежнiсть (зв'язнiсть) даних; зв'язнiсть, у свою чергу разом iз принципом композицiї дозволяє звести надлишковiсть даних до мiнiмуму.
Рисунок 1.5 - Основнi принципи побудови банкiв iнформацiї
Суть, принципу iнтеграцiї даних полягає в об'єднаннi окремих, взаємно не зв'язаних даних у єдине цiле, в ролi якого виступає база даних. В результатi вказаного користувачу i його прикладним програмам всi данi представляються єдиним iнформацiйним масивом. При цьому полегшуються пошук взаємозалежних даних i їхня спiльна обробка, зменшується надлишковiсть даних, спрощується процес ведення БнД.
Інтеграцiю даних необхiдно розглядати на двох рiвнях - логiчному i фiзичному. На логiчному рiвнi множина структур даних вiдображається в єдину структуру даних, на фiзичному рiвнi автономнi файли об'єднуються в базу даних [6, 7].
Принцип цiлiсностi даних вiдображає вимогу адекватностi збереженої в БнД iнформацiї стану предметної областi: у будь-який момент часу данi повиннi в точностi вiдповiдати властивостям i характеристикам об'єктiв. Порушення цiлiсностi виникає внаслiдок спотворення або навiть руйнацiї (стирання) усiх або частини даних, а також як результат запису в базу даних невiрної iнформацiї. Пiдтримка цiлiсностi досягається за рахунок контролю вхiдної iнформацiї, перiодичної перевiрки збережених у БнД даних, застосуванням спецiальної системи вiдновлення даних, а також iншими заходами.
Пiд незалежнiстю даних будемо розумiти незалежнiсть прикладних програм вiд збережених даних, при якiй будь-якi змiни в органiзацiї даних не вимагають корекцiї цих програм.
Незалежнiсть даних досягається також застосуванням i дотриманням принципу вiддiлення опису БнД вiд процедур обробки даних. Нарештi, iстотним чинником забезпечення незалежностi варто вважати реляцiйний пiдхiд до побудови БнД - розробку бази даних на основi реляцiйної моделi даних i використання методiв i засобiв реляцiйної алгебри в процесi обробки БнД.
Вiдсутнiсть надлишковостi - це стан даних, коли кожний елемент присутнiй у БнД в єдиному екземплярi. Надлишковiсть може мати мiсце як на логiчному рiвнi, коли в структурi даних повторюються тi самi типи даних, так i на фiзичному рiвнi, коли данi зберiгаються в двох або бiльше екземплярах. Принцип iнтеграцiї дозволяє звести надлишковiсть до мiнiмуму. Пiд несуперечливiстю розумiється смислова вiдповiднiсть мiж даними. Це такий стан бази даних, при якому збереженi в нiй данi не суперечать один одному. Розрiзняють два аспекти несуперечливостi: смислова вiдповiднiсть рiзнотипних даних i iдентичнiсть (рiвнiсть) дублюючих даних.
Принцип зв'язностi даних полягає в тому, що данi в БнД взаємозалежнi, i зв'язки вiдбивають вiдношення мiж об'єктами предметної областi.
Принцип централiзацiї керування полягає в передачi усiх функцiй керування даними єдиному комплексу керуючих програм - системi керування базами даних.
На основi зазначених вище принципiв формується архiтектура БнД - концепцiя взаємозв'язку логiчних, фiзичних i програмних компонентiв системи.