Класифікація сутностей

К.Дейт визначає три основні класи сутностей: стрижневі, асоціативні і характеристичні, а також підклас асоціативних сутностей - позначення[3].

Стрижнева сутність (стрижень) - це незалежна сутність.

Асоціативна сутність (асоціація) - це зв'язок типу Б:Б між двома або більше сутностями або екземплярами сутності. Асоціації розглядаються як повноправні сутності:

• вони можуть брати участь у других асоціаціях і позначеннях так само, як стрижневі сутності;

• можуть мати властивості, тобто мати не тільки набір ключових атрибутів, необхідних для вказівки зв'язків, але і будь-яке число інших атрибутів, що характеризують зв'язок.

Характеристична сутність (характеристика) - це зв'язок типу Б:1 або 1:1 між двома сутностями (окремий випадок асоціації). Єдиною метою характеристики в рамках аналізованої предметної області є опис або уточнення деякої іншої сутності. Необхідність у них виникає в зв'язку з тим, що сутності реального світу мають іноді багатозначні властивості. Існування характеристики цілком залежить від сутності, що характеризується. Для опису характеристики використовується нова пропозиція МІМ, що має в загальному випадку вигляд:

ХАРАКТЕРИСТИКА (атрибут 1, атрибут 2, ...) {СПИСОК СУТНОСТЕЙ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ }.

Позначення - це зв'язок типу Б:1 або 1:1 між двома сутностями і відрізняється від характеристики тим, що не залежить від сутності, яку він позначає.

Опис позначення зовнішньо відрізняється від опису характеристики тільки тим, що сутності, які позначаються, беруться не у фігурні дужки, а в квадратні:

ПОЗНАЧЕННЯ (атрибут 1, атрибут 2, ...)[СПИСОК СУТНОСТЕЙ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ].

Як правило, позначення не розглядаються як повноправні сутності, хоча це не призвело б до помилки.

Позначення і характеристики не є цілком незалежними сутностями, оскільки вони припускають наявність деякої іншої сутності, що буде "позначатися" або "характеризуватися". Проте вони все ж являють собою окремі випадки сутності і можуть, звичайно, мати властивості, можуть брати участь в асоціаціях, позначеннях і мати свої власні (більш низького рівня) характеристики.

Аналіз предметної області

Першим етапом проектування бази даних будь-якого типу є аналiз предметної областi, що закiнчується побудовою iнформацiйної структури (концептуальної схеми). На даному етапi аналiзуються запити користувачiв, вибираються iнформацiйнi об'єкти та їх характеристики i на основi проведеного аналiзу формується структура предметної областi, яка не залежить вiд програмного та технiчного середовища, в якому буде реалiзовуватися база даних. Аналiз предметної областi доцiльно розбити на три фази [12-14]:

- аналiз концептуальних вимог та iнформацiйних потреб;

- виявлення iнформацiйних об'єктiв та зв'язкiв мiж ними;

- побудова концептуальної моделi предметноi областi та проектування концептуальноi схеми бази даних.

На етапi аналiзу концептуальних вимог та iнформацiйних потреб необхiдно вирiшити такі задачi:

- аналiз вимог користувача до бази даних (концептуальних вимог);

- виявлення задач, що мають мiсце, при обробцi iнформацiї, яка повинна бути представлена у базi даних (аналiз додаткiв);

- виявлення перспективних задач (перспективних додаткiв);

- документування результатiв аналiзу.

Вимогами користувачiв до бази даних, що розробляється є, в загальному випадку, список запитiв з вказанням їх iнтенсивностi та об'ємiв даних. Цi вказiвки опрацьовуються в дiалозi з майбутнiм користувачем бази даних. Тут же з'ясовуються вимоги до вводу, вiдновлення та корегування iнформацiї. Вимоги користувачiв уточнюються та доповнюються при аналiзi перспективних додаткiв, що мають мiсце.