Глава 21.

суду, мають брати участь у справі як заінтересовані особи, що дає їм можливість повноцінно отримати правовий статус сто­рони у процесі.

В окремому провадженні по-особливому виявляється дія низки принципів цивільного процесу (диспозитивності, змагаль­ності, одноособовості та колегіальності розгляду цивільної справи, процесуальної рівності та ін.). Зокрема, визначені пп. 1, 3, 4, 9, 10 ст. 234 ЦПК справи порядком окремого про­вадження розглядаються колегіально у складі одного судді та двох народних засідателів.

Суд зобов'язаний вживати заходів щодо всебічного, повно­го й об'єктивного з'ясування обставин справи, тому він може за власною ініціативою витребувати необхідні докази, що не є притаманним іншим видам проваджень у цивільному процесі.

Отже, розгляд справ окремого провадження судом пов'яза­ний зі здійсненням, так би мовити, "судового управління" у випадках, коли законодавець покладає на суд здійснення не­притаманної йому функції установлення тих чи інших обста­вин без розв'язання спору про право. При цьому законодавець виходить із доцільності такого вирішення, покладаючи встано­влення юридичних фактів на суд, який має особливий право­вий статус суб'єкта судової влади, та поширюючи на процеду­ру розгляду цих справ форму цивільного судочинства.

§ 2. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заяв­ника та заінтересованих осіб. Тому вирізняльною ознакою справ окремого провадження є те, що заяву може бути подано певним визначеним законом колом осіб (заявників), тим часом як у позовному провадженні це може зробити будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси ймовірно порушені. Заявником іменується фізична чи юридична особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі. У такій якості можуть ви­ступати різноманітні групи фізичних та юридичних осіб зале­жно від конкретної категорії справ окремого провадження. Ко­ло заявників за певними категоріями справ окремого провад­ження визначається шляхом:

— вказівки у заяві мети звернення до суду (у справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення, справи

Окреме провадження

199

про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення по­мерлою);

-— встановлення вичерпного переліку осіб, за заявою яких мо­же бути відкрито провадження у справі (справи про уси­новлення, про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання недієздатною);

— з'ясування визначення наявності певної іншої юридичної заінтересованості у справі (справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі).

У будь-якому разі заявник перед зверненням до суду має обгрунтувати свою заінтересованість у конкретній справі.

Всіх інших осіб, які беруть участь у справі, закон визначає як заінтересованих осіб. Це поняття має узагальнюючий харак­тер і охоплює усіх осіб, права та законні інтереси яких у тій чи іншій мірі зачіпатимуться ухваленим у справі рішенням. Заінтересовані особи можуть бути залучені до участі у справі за ініціативою суду, а також вступити у процес за власною ініціативою. Оскільки в таких справах відсутні сторони, то не може бути й третіх осіб.

Зважаючи на те, що відкриття провадження у справі поряд­ком окремого провадження здійснюється шляхом подання зая­ви, то відсутні і процесуальні інститути, нерозривно пов'язані із позовом. Зокрема, в окремому провадженні неможливими є відмова від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, зміна предмета та підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, вихід за межі заявлених вимог. Спра­ви окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду та закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди.

Водночас можливою є відмова від заяви, а в окремих ви­падках — зміна її предмета та підстави (наприклад справи про обмеження фізичної особи у дієздатності та визнання особи недієздатною). Однак ці дії слід розглядати тільки як розпоря­дження процесуальними правами.

За загальним правилом, судові витрати, понесені сторонами при розгляді справи порядком окремого провадження, не від­шкодовуються. При зверненні до суду необхідно подати доку­менти про сплату судового збору¹ та витрат на інформаційно-

відповідно до положень ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про Державне мито" ставка державного мита у справах окремого провадження становить 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

200