Глава 23.

гарантій реалізації суб'єктивного права на касаційне оскаржен­ня є закріплене у ст. 330 ЦПК правило, згідно з яким особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити, змінити її або відкликати.

Доповнити або змінити касаційну скаргу може тільки осо­ба, яка її подала, до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції, а відмовитися від скарги — до закінчення касаційно­го провадження.

Встановлення такого строку для доповнення або зміни ка­саційної скарги обумовлене тим, що суд касаційної інстанції розглядає справу в межах касаційної скарги. Відповідно її зміна чи доповнення мають бути здійснені до початку розгля­ду справи в суді касаційної інстанції, оскільки це впливає на межі судового розгляду.

При відкликанні касаційної скарги постановляється ухвала про повернення скарги, а в разі відмови від скарги — закрива­ється касаційне провадження. У першому випадку повторне звернення з такою самою скаргою допускається, у другому — ні.

§ 3. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції

Діяльність суду касаційної інстанції побудована на тих само засадах, що й суду першої інстанції. Касаційне провадження базується на його основних принципах, однак реалізація дея­ких з них має свої особливості, що обумовлені спеціальною метою цього провадження — розглянути постановлені судові рішення, які набрали законної сили, на предмет їх відповідно­сті нормам матеріального та процесуального права.

Умовно можна виділити три складові частини касаційного провадження:

1. порушення касаційного провадження;

2. підготовка справи до касаційного розгляду та попередній розгляд справи;

3. судовий розгляд справи та постановлення ухвали (рішення) суду касаційної інстанції.

Етап порушення касаційного провадження починається з моменту надходження касаційної скарги до канцелярії суду ка­саційної інстанції та її реєстрації. Після цього скарга переда-

Касаційне провадження

247

ється в порядку черговості судді-доповідачеві, який протягом десятиденного строку вирішує питання про прийняття її до розгляду касаційним судом та про можливість зупинення ви­конання оскаржуваного рішення (ухвали) суду.

Одержавши оформлену належним чином касаційну скаргу, суддя-доповідач постановляє ухвалу про її прийняття. У разі надходження касаційної скарги, яка не відповідає встановле­ним ст. 326 ЦПК вимогам, несплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, до неї застосовуються правові наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК, — суддя залишає таку скаргу без руху та призначає строк для усунення недоліків, про що постановляється відпо­відна ухвала. Якщо в межах встановленого строку недоліки будуть виправлені, касаційна скарга вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається позивачеві.

Обсяг повноважень суду касаційної інстанції на стадії про­ведення необхідних підготовчих дій визначено ст.ст. 331, 332 ЦПК. Протягом десяти днів з моменту постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги суддя-доповідач надсилає її копії та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу, та витребовує справу. Після отримання справи він протягом десяти днів зобов'язаний під­готувати доповідь, у якій викласти обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, та з'ясувати пи­тання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Протягом п'яти днів після складення доповіді має бути призначено та проведено попереднє судове засідання, на якому суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення під­готовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

За результатами попереднього розгляду справи, якщо немає підстав для скасування судового рішення, суд касаційної ін­станції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін. За наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасу­вання судового рішення, суд скасовує його. У всіх інших ви­падках справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.

248