§ 2. Заочне рішення та його перегляд

Заочне рішення має відповідати всім вимогам до будь-яких ін­ших рішень суду (структура, форма, зміст, порядок ухвалення, проголошення та ін.). Окрім цього, заочне має ряд рис, що відрізняють його від інших рішень суду. Найменування такого судового рішення (постанови) має містити зазначення про те, що це рішення є заочним. У ньому також повинно зазначатися положення про строк і порядок подання заяви про його пере­гляд. Законом також не передбачено можливості складання су­дом неповного заочного рішення суду, дозволеного ст. 218 ЦПК.

Заочне рішення направляється рекомендованим листом не пізніше п'яти днів з дня його проголошення відповідачеві, який може подати заяву про його перегляд. На відміну від за­гального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, що його ухвалив, заочне рішення, за ная­вності необхідних для цього підстав, може бути скасоване.

Заява про перегляд заочного рішення — це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про пере­гляд рішення суду через його незаконність чи необґрунто­ваність, чого відповідач не міг довести внаслідок неявки у судове засідання через поважні причини. Така заява не може містити лише обґрунтування поважності причин неявки відпо­відача у суд, вона має заперечувати ухвалене рішення у зв'яз­ку з його неправосудністю. Відповідач повинен вказати у заяві на те, що його участь у судовому розгляді справи не призвела б до ухвалення незаконного чи необгрунтованого рішення.

Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та поряд­ ку подання такої заяви (ст. 229 ЦПК). Вона має бути складена у письмовій формі та підписана відповідачем. До неї додають­ ся копії цієї заяви за числом осіб, які беруть участь у справі, а також документи, які підтверджують заперечення відповідача по суті справи. Якщо заяви подано представником відповідача, то до неї має додаватися документ, який підтверджує повнова­ ження процесуального представника.

Заява має містити такі відомості:

1. найменування суду, який ухвалив заочне рішення; . .„

2. ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;

190

Глава 19.

3. обставини, що свідчать про поважність причин неявки в су­ дове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4. посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої за­ перечення проти вимог позивача;

5. клопотання про перегляд заочного рішення;

6. перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява подається до суду, який ухвалив заочне рішення, про­тягом десятиденного строку з дня отримання відповідачем ко­пії рішення, що визначається за відміткою про вручення у по­відомленні. За подання заяви судовий збір не сплачується.

Якщо подана заява не відповідає встановленим ст. 229 ЦПК вимогам щодо змісту та форми, суд залишає її без руху й надає строк для усунення недоліків. Якщо відповідач не усу­не у встановлений строк вказаних вад щодо змісту та форми заяви, суддя постановляє ухвалу про її повернення.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочно­го рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії дода­них до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у спра­ві, одночасно повідомляючи їм про час і місце розгляду заяви, який має відбутися протягом п'ятнадцяти днів.

Заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає роз­гляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу. Якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в су­дове засідання та не повідомив про причини неявки з поваж­них причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У цьому разі суд призначає справу до розгляду у загальному порядку, в інших випадках залишає за­яву без задоволення.

Ухвала про скасування заочного рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Може бути оскаржена ух­вала про залишення заяви без розгляду, а також саме заочне рішення. Оскаржити заочне рішення можна за загальними пра-

Наказне провадження

191

вилами, при цьому у строк апеляційного оскарження не врахо­вується час, протягом якого судом розглядалась заява про йо­го перегляд.

Відповідно до ст. 233 ЦПК заочне рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі його оскарження — після розгляду справи судом апеляційної інстанції.