Глава 19. Заочний розгляд цивільної справи

§ 1. Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи

В деяких випадках, якщо відповідач не з'являється у судове засідання, суду необхідно вирішити питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності. Це шкодить оперативності розгляду справи, а також формуванню повної доказової бази та встановленню дійсних обставин спра­ви.

Для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуаль­ний закон допускає заочний розгляд справи. Найменування цієї форми судового розгляду вказує на заочність для відпо­відача, оскільки позивач у такій справі має бути присутній у судовому засіданні. Положення про можливість ухвалення за­очного рішення та його виконання повинні спонукати відпо­відача до з'явлення до суду й недопущення зловживання пра­вом брати участь у судових засіданнях.

Закон передбачає дві умови для заочного розгляду справи. По-перше, якщо відповідач не з'явився у судове засідання, причому він був належним чином повідомлений про це, або не з'явився з причин, які визнані судом неповажними (ст. 169 ЦПК). Якщо у справі бере участь декілька відповідачів, то за­очний розгляд справи можливий тільки у випадку нез'явлення

188

Глава 19.

усіх співвідповідачів. За відсутності у справі відомостей про вручення повідомлення про судове засідання заочний судовий розгляд також відбутися не може. Заочний розгляд справи мо­же відбуватися також, якщо відповідач залишить залу судово­го засідання до ухвалення рішення у справі. Другою умовою є згода позивача (усіх співпозивачів) на заочний розгляд справи. Процесуальний порядок розгляду справи визначений ст.ст. 224— 233 ЦПК.

Отже, заочний розгляд справи — це форма судового роз­гляду цивільної справи за відсутності відповідача, який не з'явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив.

Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для йо­го застосування з'ясовуються, як правило, у підготовчій части­ні судового засідання. Тому головуючий, у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного роз­гляд)- справи, постановляє з цього питання ухвалу.

Безпосередній розі ляд справи та ухвалення рішення відбу­ваються за загальними правилами з винятками і доповнення­ми, встановленими законом на випадок відсутності у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, в тому числі може заслуховувати і досліджувати письмові пояс­нення відповідача щодо заявлених вимог відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, ви­ходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про які були подані до або під час по­переднього судового засідання.

Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає в тому, що в його рамках неможливою є зміна позивачем пред­мета або підстави позову, розміру позовних вимог (ст. 224 ЦПК). Неможливим видається також прийняття та досліджен­ня судом інших доказів, незважаючи навіть на поважні при­чини несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, суд зобов'язаний відкласти розгляд у справі для забезпечення явки відповідача.

Заочний розгляд цивільної справи

189