Глава 18.

ухвалені судом апеляційної інстанції, рішення, ухвалені судом касаційної інстанції. Незважаючи на визначені різними норма­ми цивільного процесуального закону вимоги до цих рішень, їх правова природа є спільною — ними вирішується спір про право. При цьому ухвалення рішення апеляційного суду — це ухвалення рішення у справі, яка вже була предметом судового розгляду та вирішення у суді першої інстанції (ст.ст. 307, 309 ЦПК). Рішення суду касаційної інстанції має місце в тому ви­падку, коли судом першої та (або) апеляційної інстанції непра­вильно застосовано положення норми матеріального права (ст.ст. 336, 341 ЦПК).

Суд може ухвалювати імперативні, альтернативні та фа­культативні рішення. Критерієм такої класифікації є особливості конструювання резолютивної частини рішення. Зазвичай, засто­совуються імперативні рішення, що визначають єдино можливий спосіб виконання (повернути суму позики, повернути річ із неза­конного володіння, поновити на роботі тощо). Альтернативні рішення виносяться у разі, якщо це дозволяє закон (альтернатив­ні зобов'язання) чи потерпілий від правопорушення згоден за­мінити шуканий предмет іншим або отримати його вартість (на­приклад, при віндикаційному позові). Факультативні рішення визначають декілька можливих способів виконання, причому іс­нує їх градація за пріоритетністю (якщо ні, то).

Не виключена можливість ухвалення судами умовних рі­шень, коли резолютивна їх частина підлягає виконанню за на­стання певних подій або наявності певних умов. Наприклад, у разі виселення із житлового приміщення у випадках, передба­чених ст.ст. 110-114, 114-1 ЖК, має бути надане інше при­міщення.

Новим видом є заочне рішення, яке постановляється за ре­зультатами заочного розгляду справи. Воно має відповідати загальним вимогам до судових рішень з певними особливостя­ми, визначеними нормами про таку форму судового розгляду (детальніше див. гл. 19 цього посібника).

§ 3. Вимоги до рішень суду

Рішення суду повинне відповідати вимогам, встановленим за­коном. Такими вимогами є:

• законність (ст. 213 ЦПК);

• обгрунтованість (ст. 213 ЦПК);

• порядок ухвалення (ст. 209 ЦПК);•'

Судові рішення (Постанови)

179

• форма (ст. 222 ЦПК); . зміст (ст. 215 ЦПК);

• порядок проголошення (ст. 218 ЦПК).

Відповідність цим вимогам робить рішення суду правосуд­ним.

Законність рішення — це його відповідність нормам ма­теріального та процесуального закону. Умовами законності є: правильне застосування закону, який підлягає застосуванню; незастосування закону, який не підлягає застосуванню; прави­льне тлумачення закону

Вимоги законності рішення суду забезпечуються також правильним застосуванням приписів цивільного процесуально­го закону — додержанням передбаченого ними цивільного процесуального порядку, процесуальної форми, точним здійс­ненням прав і обов'язків га правильною реалізацією повнова­жень.

Суд вирішує справи відповідно до Конституції, законів Ук­раїни та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Інші нормативно-правові акти застосовуються, якщо вони прийняті відповідним орга­ном на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що вста­новлені законом. Якщо правовий акт не відповідає закону Ук­раїни або міжнародному договору, суд застосовує акт законо­давства, який має вищу юридичну силу. А в разі, якщо закон України не відповідає міжнародному договору, згода на обо­в'язковість якого надана Верховною Радою України, суд за­стосовує відповідний міжнародний договір. У визначених за­коном випадках суд може застосовувати норми права інших держав, аналогію закону чи аналогію права (ст. 8 ЦПК).

Обґрунтованість рішення — це його правильність з фак­тичного боку. Вимогами обгрунтованості є:

• повне і всебічне з'ясування обставин, на які сторони поси­ лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвер­ джених тими доказами, які були досліджені в судовому за­ сіданні;

• доведеність цих обставин, які суд вважає встановленими;

• відповідність висновків суду, викладених у рішенні, обста­ винам справи, які були встановлені у судовому засіданні.

Встановлені судом обставини мають бути обґрунтовані ли­ше тими доказами, які одержані у визначеному законом поря­дку, за допомогою засобів, встановлених ст. 57 ЦПК, дослід-

180