Глава 17.

ки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

У цій же частині головуючий оголошує склад суду, прізви­ща експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового за­сідання та роз'яснює учасникам справи їх процесуальні права та обов'язки (зокрема, право заявляти клопотання перед судом та відводи), про що зазначається в журналі судового засідання. У першу чергу розглядаються заяви про відводи, після чого головуючий з'ясовує, чи є в учасників процесу клопотання в зв'язку з розглядом справи. Якщо заяви та клопотання заявля­ються, суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, вирішує їх. За результатами розгляду заяв та клопотань поста­новляється ухвала, при цьому відмова у задоволенні клопотан­ня не перешкоджає у подальшому заявляти таке саме клопо­тання чи заяву.

Суд також вирішує питання про наслідки неявки в судове засідання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 169 ЦПК), в тому числі про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи по суті (ст.ст. 173-192 ЦПК) розпочина­ється доповіддю головуючого про обставини справи, в якій за­значаються: назва справи, позивач, відповідач, суть та предмет спору, зміст заявлених вимог та обставини, що на них сторони посилаються як на їх обґрунтування; про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання (як­що таке мало місце). Якщо справа розглядалася і її розгляд було відкладено, головуючий називає причини цього та по­відомляє, чи їх усунено. Якщо справа була вирішена по суті, але рішення було скасовано, а матеріали надійшли на новий розгляд від суду апеляційної чи касаційної інстанції з відпо­відними вказівками, про це також повинно бути зазначено.

Метою даної доповіді є доведення змісту справи до учасни­ків процесу та всіх присутніх у залі судового засідання осіб, що надає їм можливість стежити за рухом процесу (особливо це важливо для сторін та інших осіб, які беруть участь у спра­ві, якщо вони з тих чи інших причин були відсутні на попере­дньому судовому засіданні).

Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. У разі надходження

Судовий розгляд

161

таких клопотань, суд повинен дати на них відповідь (постано­вити відповідну ухвалу чи навіть ухвалити рішення по справі).

Далі суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. Законодавчо визначено таку послідовність їх виступів: спочатку заслуховуються позивач та третя особа, яка бере участь на його стороні, потім відповідач та третя особа, яка бере участь на його стороні. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснен­ня першими.

Якщо у справі беруть участь представники, їхні пояснення заслуховуються після пояснень сторони, третьої особи, яку во­ни представляють. Відповідно до ст. 175 ЦПК пояснення мо­жуть давати тільки представники, якщо про це є відповідне клопотання сторони чи третьої особи.

Пояснення дають у довільній формі. Закон не регламентує послідовність викладу обставин, на які посилаються особи як на обгрунтування своїх вимог, та не обмежує час виступу. Проте, якщо особи, що дають пояснення, висловлюються не­чітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді — "так" чи "ні".

Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень. Наприклад, якщо справу розглядають за відсутності відповідача, головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях.

Додатковою гарантією захисту прав та законних інтересів учасників цивільного процесу є правило ст. 178 ЦПК, що умож­ливлює відмову від визнання обставин, яке було заявлене в попередньому судовому засіданні. Скажімо, якщо сторона ви­знала певні обставини внаслідок помилки, що має істотне зна­чення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або в результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною, і доведе це, вона може відмовитись від такого ви­знання. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу.

Після заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі, головуючий визначає порядок допиту свідків та дослі­дження інших доказів у справі.

Допит свідків регламентовано ст.ст. 180-184 ЦПК. Кожен свідок допитується в судовому засіданні окремо та після допи-

162