Глава 16.

участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору;

• за наявності підстав вирішує питання про правонаступницт- во в справі;

• визначає необхідність залучення або вступу у справу третіх осіб, прокурора, органу державної влади чи місцевого са­ моврядування. У справах, що стосуються захисту неповно­ літніх чи малолітніх, а також про розірвання шлюбу з осо­ бою, визнаною в установленому порядку безвісно відсут­ ньою або недієздатною, суддя вирішує питання про притяг­ нення до участі представника органів опіки і піклування для охорони майнових прав відповідача, а також для забез­ печення інтересів дітей;

3. визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, а також з'ясовує, які з них визнаються кожною сто­ роною, а які підлягають доказуванню;

4. з'ясовує, якими доказами кожна сторона обґрунтовуватиме свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин та встановлює строки їх подання; На сьогодні обов'язок зби­ рати докази лежить, головним чином, на особах, які беруть

участь у справі, проте за судом також збереглися певні пов­новаження. Зокрема, відповідно до ст.ст. 130, 137 ЦПК суд­дя, встановивши, що поданих доказів недостатньо для підт-

вердження вимог позивача чи заперечень відповідача, за клопотанням сторони, зобов'язаний витребувати докази, не­обхідні для вирішення справи. У разі, якщо є загроза, що

подання потрібних для правильного вирішення справи до­казів стане згодом неможливим або утрудненим, суддя мо­же вжити заходів до забезпечення доказів (ст. 133 ЦПК);

5. за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спе­ ціаліста, перекладача, особи, яка подає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;

6. у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;

7. за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8. вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судово­ го розгляду;

9. визначає час і місце судового розгляду.

Підготовка справи до судового розгляду

153

Крім того, для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи учасники процесу повинні також вирішити на стадії підготовки питання про можливість об'єднання чи необ­хідність роз'єднання позовних вимог у порядку, встановлено­му ст. 126 ЦПК.

Загалом, обсяг підготовки кожної конкретної цивільної справи до судового розгляду неоднаковий та обумовлюється її особливостями (специфікою спірного правовідношення, його суб'єктного складу, фактичних обставин тощо). В таких умо­вах практично неможливо передбачити вичерпний універсаль­ний для будь-якої категорії справ перелік процесуальних дій з підготовки, тому закон передбачає можливість вчинення ін­ших дій, які не зазначено в гл. 3 розд. III ЦПК.

Процесуальні дії з підготовки справи до судового розгляду слід відрізняти від подібних дій на стадії судового розгляду: перші спрямовані на сприяння примиренню сторін та забезпе­чення судового розгляду, останні — на вирішення справи по сугі.

Хід попереднього судового засідання, як і судового розгля­ду, повністю фіксується за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Це обов'язок секретаря, який одночасно ве­де і журнал судового засідання.

Відповідно до ст. 156 ЦПК стадія підготовки справи до су­дового розгляду завершується постановленням ухвали, в якій зазначається, які підготовчі дії проведені. Цією ухвалою також встановлюється дата судового розгляду справи в межах п'ят-надцятиденного строку після закінчення всіх необхідних під­готовчих дій.