§ 2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду

Підготовка цивільної справи до судового розгляду розпочина­ється після відкриття провадження у справі. Від цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі,

150

Глава 16.

копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачеві — також копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних ви­мог та їх обгрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належно підготуватися до такої участі. Зокрема, відповідач після отримання копії позовної зая­ви та доданих до неї документів, може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація, отримана судом з такого заперечення, дозволяє судові мати більш повне уявлення про обставини справи вже на цьому етапі судочинства.

Більшість процесуальних дій, що складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у по­передньому судовому засіданні, яке має бути призначене і проведене впродовж одного місяця від дня відкриття прова­дження у справі. Про призначення попереднього судового за­сідання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК засідання має проводитись за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. То­му, призначаючи засідання, необхідно враховувати час, потріб­ний для отримання повідомлення відповідною особою та забез­печення її явки до суду.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладене, якщо причини неявки будуть визнані судом пова­жними. У разі неявки сторони на попереднє судове засідання без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки, з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. Прийняття інших доказів надалі залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Попереднє судове засідання проводиться за загальними пра­вилами, проте з певними особливостями, обумовленими спе­цифікою цілей та завдань стадії підготовки.

Зокрема, відповідно до ст. 130 ЦПК, проведення поперед­нього судового засідання має на меті виконання низки зав­дань. По-перше, це з'ясування можливості врегулювання спо­ру до судового розгляду, по-друге, забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду на поперед­ньому засіданні суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони

Підготовка справи до судового розгляду

151

укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третей­ського суду.

Сторони, своєю чергою, висловлюють свої позиції з приводу можливості вирішення справи до судового розгляду і можуть відмовитись від позову, визнати позов, укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. У разі вияв­лення сторонами бажання вчинити одну з таких дій, суд ухва­лює у попередньому судовому засіданні рішення по справі або постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Така можливість вирішення спору між сторонами до судо­вого розгляду дозволяє не тільки заощадити їх час та кошти, а й уникнути передачі на судовий розгляд по суті вже вирішеної справи.

Якщо спір не врегульовано, діяльність усіх учасників про­цесу в попередньому судовому засіданні спрямовується на створення умов для майбутнього правильного та швидкого розгляду і вирішення конкретної цивільної справи. З цією ме­тою суд:

1. уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову, зміст заявлених ним вимог, з'ясовує можливі заперечення проти них, попередньо одержує відомості про обставини, що мають значення для справи та докази. З'ясовуючи суть заявлених вимог та заперечень, суддя роз'яснює сторонам право закінчити справу мировою угодою, звернутися за ви­ рішенням спору до третейського суду, коли це відповідає характеру спірних правовідносин;

2. вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Для правильного визначення їх складу суддя:

• перевіряє, чи належні позивач та відповідач у справі. Якщо буде встановлено, що відповідач є неналежною стороною, суддя може вирішити питання про його заміну;

• перевіряє наявність процесуальної співучасті, що можлива у справі як на стороні позивача, так і відповідача, причому якщо співвідповідачі залучаються до справи незалежно від їх бажання, то у разі пред'явлення позову не всіма особа­ ми, чиї права порушені (оспорені), суд не може притягнути останніх як співвідповідачів без їх згоди. Він може лише повідомити таким особам про наявність в суді відповідної цивільної справи. Якщо останні не виявлять бажання всту­ пити в процес як співпозивачі, суд може притягнути їх до

152