Глава 15.

ставах, визначених законом. Суд відмовляє у відкритті прова­дження, якщо:

1. заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

2. є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3. у провадженні цього чи іншого суду є справа за спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його ком- петенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусо­ве виконання рішення третейського суду або скасував і рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж тре­тейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припинен­ ням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спір-

ні правовідносини не допускають правонаступництва.

Постановлення такої ухвали унеможливлює повторне звер­нення до суду у цій самій справі (ст. 122 ЦПК), однак вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повернення позовної заяви — це закріплене в ухвалі воле­виявлення суду щодо відмови прийняти позовну заяву з під­став, визначених законом, яке не перешкоджає повторному зверненню до суду за умови усунення тих перешкод, що стали підставою для повернення заяви.

Суд повертає заяву позивачеві, якщо:

1. позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2. заяву подано недієздатною особою;

3. заяву від імені позивача подано особою, яка не має повно­ важень на ведення справи;

4. справа не підсудна цьому суду;

5. подано заяву про розірвання шлюбу під час вагітності дру­ жини або до досягнення дитиною одного року без дотри­ мання вимог, встановлених СК (ст. 121 ЦПК).

Відкриття провадження у справі

147

Відповідно до ст. 219 ЩІК ухвала про повернення позовної заяви може бути об'єктом апеляційного оскарження.

Залишення заяви без руху — призупинення вчинення проце­суальних дій щодо відкриття провадження у справі для надан­ня позивачеві чи іншому заявникові можливості усунути недо­ліки у позовній заяві щодо змісту, форми чи порядку надання у строк, встановлений судом. Відповідно до ст. 121 ЦПК суд­дя, встановивши, що до суду подана позовна заява з вадами змісту, форми чи порядку подання, не оплачений судовий збір чи витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Про це повідомляють позивача і надають йому строк для усу­нення недоліків. Така ухвала не може бути оскаржена в апеля­ційному порядку, оскільки не перешкоджає розвитку процесу у справі.

Якщо позивач у встановлений ухвалою строк усуне зазна­чені судом недоліки, то заява вважатиметься поданою у день її первісного подання до суду. Це правило встановлене для за­безпечення доступності правосудця, адже позивач може в силу юридичної необізнаності чи з інших підстав випустити той чи інший момент, який є обов'язковим щодо подання позовної заяви до суду.

Якщо ж позивач не усуне вказані судом недоліки, заява вва­жається неподаною і повертається позивачеві, що не перешко­джає повторному зверненню до суду у загальному порядку.

Пред'явлення позову до суду породжує низку матеріаль­но-правових та процесуальних наслідків. Матеріально-правови­ми наслідками є: перерив позовної давності у випадку пред'яв­лення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимоги, право на яку має позивач (ст. 264 ЦК), момент присудження періодичних плате­жів (наприклад ст. 191 СК), момент, з якого незаконний доб­росовісний володілець зобов'язаний відшкодувати доходи, які отримали або повинні були отримати від речі, з приводу якої заявлений віндикаційний позов (ст. 390 ЦК). Окремими акта­ми матеріального законодавства можуть визначатися й інші наслідки. Наприклад, у разі звернення до суду з позовом про захист сімейних прав припиняється виконання відповідного рішення органу опіки та піклування (п. З ст. 19 СК).

Процесуальними наслідками пред'явлення позову до суду є вступ у цивільні процесуальні відносини. Приміром, якщо су-дом винесена ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви,

148