Глава 12.

2. повернення заяви або скарги;

3. відмови у відкритті провадження у справі;

4. залишення заяви або скарги без розгляду;

5. закриття провадження у справі (ст. 83 ЦПК).

Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухва­лою суду у разі:

1. внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;

1. повернення заяви або скарги;

2. відмови у відкритті провадження у справі;

2. закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства;

3. залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених пп. 1, 2 і 8 ст. 207 ЦПК.

Глава 12. Юридична відповідальність у цивільному процесі

§ 1. Поняття та види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права

Однією із гарантій принципу законності у цивільному про­цесі є встановлення санкцій, тобто негативних наслідків неви­конання чи неналежного виконання обов'язків учасниками ци­вільного процесу. Відповідальність за порушення норм цивіль­ного процесуального права має ряд функцій:

• каральну, тобто покарання винної особи за невчинення дії, яку вона повинна була вчинити, чи навпаки, за вчинення дії, яку особі було заборонено вчиняти, що може полягати у позбавленні певного права, стягненні грошових коштів чи застосуванні інших санкцій; покарання також виявляється у тому, що притягнення винної особи до відповідальності не звільняє її від обов'язку вчинити дію, яку вимагає закон, або припинити порушення права іншого учасника цивільного процесу (наприклад, щодо невиконання обов'язку з подання доказів на підставі судового витребування, ст. 137 ЦПК);

• компенсаційну (фіскальну), тобто відновлення стану потер­ пілої особи, який існував до порушення права (відшкоду-

Юридична відповідальність у цивільному процесі

103

вання завданої шкоди, примушення до виконання обов'язку

та ін.);

• стимулюючу, адже встановлення відповідальності сприяє належному виконанню учасниками своїх обов'язків у ци­ вільному процесі;

• виховну (дисциплінуючу), тобто формування в учасників ци­ вільного процесу сумлінного ставлення до виконання своїх обов'язків при розгляді та вирішенні цивільних справ.

Безпосередньо ЦПК, а також іншими актами законодавства за порушення норм цивільного процесуального права встанов­лені різні види відповідальності. Залежно від форми участі особи у цивільному процесі, відповідальність можна поділити на такі види:

• відповідальність суду (судді) за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків;

• відповідальність сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

• відповідальність учасників цивільного процесу, які сприя­ ють розгляду та вирішенню справи;

• відповідальність осіб, які не визначені законом як учасники цивільного процесу (наприклад, особи, які порушують ви­ моги із забезпечення позову, ст. 153 ЦПК).

Виходячи із класифікації видів юридичної відповідальності залежно від правової природи правопорушення, норми, які їх закріплюють, слід поділити на такі, що встановлюють:

• кримінальну відповідальність;

• адміністративну відповідальність;

• дисциплінарну або матеріальну відповідальність;

• цивільно-правову відповідальність;

• відповідальність, підстави та порядок застосування якої ви­ значені цивільним процесуальним законом.

Кримінальна відповідальність як найсуворіший вид відпо­відальності встановлена за суспільно небезпечні діяння, які посягають на порядок відправлення правосуддя та авторитет­ність суду як правосудного органу, життя, здоров'я чи майно окремих учасників цивільного процесу. Положення про цей вид відповідальності містяться у законодавстві про судоустрій та цивільному процесуальному законодавстві, зокрема зазнача­ється про відповідальність за:

104