Глава 11. Судові витрати

§ 1. Поняття та види судових витрат

Провадження по справі передбачає певні грошові витрати, що виникають у зв'язку з проведенням огляду на місці, експерти­зи, притягненням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку від­повідача та іншими діями.

Метою встановлення судових витрат є застереження сторо­ни (позивача) від подання явно необгрунтованого позову, спо­нукання сторін до добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночас­но є і частковим відшкодуванням витрат держави на здійснен­ня правосуддя.

Відповідно до ст. 79 ЦПК до судових витрат належать:

• судовий збір;

• витрати, пов'язані з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом (п. 2 ст. 79 ЦПК). Відпо­відно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК до набрання чинності законом, який регулює порядок його спла­ти і розміри, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для держав­ного мита. Останнє справляється державними органами у ви­гляді грошового збору з фізичних та юридичних осіб за вчи­нення окремих дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Розмір державного мита залежить від ціни позову та виду дій, що ним обкладаються.

94

Глава 11.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, нале­жать витрати:

• на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

• на правову допомогу;

• пов'язані з явкою до суду сторін та їх представників;

• пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

• пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знахо­ дження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Розмір витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (за винятком витрат на інформаційно-технічне забезпечення), на відміну від судового збору, залежить від фактичних затрат, пов'язаних з участю у справі свідків, експертів, перекладачів і з виконанням ними своїх функцій.

Правовий режим судових витрат врегульований ст.ст. 79-89 ЦПК та іншими законодавчими та підзаконними актами.

§ 2. Судовий збір

До набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, слід керуватись: Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Інструкцією про по­рядок обчислення та справляння державного мита, затвердже­ною наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15^і та іншими законодавчими актами. Державне мито справляється із:

• позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження,

• апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій до­ кументів.

Розмір державного мита встановлюється у відсотковому від­ношенні до ціни позову або до неоподаткованого мінімуму до­ходів громадян (далі — НМДГ)², що діє на час сплати держав­ного мита.

Українська інвестиційна газета. — 2002. — 9 квітня.

На сьогодні податкове законодавство відмовилось від поняття "неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян", однак відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. (ВВР. — 2003. — № 37. — Ст. 308) для цілей законодавчих актів, в яких застосовується таке поняття, використовується сума у розмірі 17 гри­вень.

Судові витрати

95

а)

б)

Державне мито справляється в такому розмірі ставок:

- із позовних заяв — 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 НМДГ і не більше 100 НМДГ;

- зі скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, — 0,2 НМДГ;

- із позовних заяв про розірвання шлюбу — 0,5 НМДГ;

- із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу — 1 НМДГ;

- із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнани­ми у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієз­датними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не ме­нше трьох років — 0,2 НМДГ;

- із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших по­зовних заяв немайнового характеру (або таких, що не під­лягають оцінці) — 0,5 НМДГ;

- із заяв (скарг) у справах окремого провадження — 0,5 НМДГ; - із позовних заяв з переддоговірних спорів — 0,5 НМДГ;

- із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності:

- із позовних заяв немайнового характеру — 1 НМДГ;

- із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 НМДГ — 1 відсоток ціни по­зову, але не менше 1 НМДГ;

г) - із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 НМДГ — 5 відсо­тків ціни позову;

- із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 НМДГ — 10 відсотків ціни позову;

- із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, — 50 відсотків ставки, що під­лягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й ска­рги, а з майнових спорів — ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

- із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай — 0,1 відсотка ціни позову;

- за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду, 0,03 НМДГ за кожний аркуш ко-

96