Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦПП Андрушко Біоусов.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.15 Mб
Скачать

Глава 7.

Суд, виходячи із матеріалів конкретної справи, може ухва­лою залучити до участі у справі той чи інший орган. Напри­клад, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику застосування судами законодавст­ва, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 року1 для дачі висновку у справі, пов'язаній з правом приватної власності громадян на житловий будинок, можуть бути залучені органи державного архітектур­но-будівельного контролю, пожежної, санітарної інспекцій.

Висновок органу державної влади та органу місцевого са­моврядування складається від імені відповідного органу та підписується його керівником. Висновок повинен бути оголо­шений у судовому засіданні і оцінюється судом в сукупності з усіма матеріалами справи.

Органи державної влади та місцевого самоврядування за цієї форми участі у справі нагадують експертів, але вони на­ділені юридичною заінтересованістю і дають висновок не тіль­ки за фактичними обставинами, а й по суті справи. На відміну від експерта, органи державної влади та місцевого самовряду­вання вирішують також і правові питання. Органи державної влади у своєму висновку торкаються не тільки фактичного бо­ку питань, які досліджуються, а й доводять свої правові ви­сновки у справі. Експерт як спеціаліст розглядає тільки фак­тичну сторону справи. На відміну від органів державної влади, експерт не є особою, яка заінтересована у результаті справи. Органи державної влади та місцевого самоврядування та їх представники у судовому засіданні не попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та за дачу завідомо неправдивого висновку.

Різниця між органами державної влади та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, полягає в тому, що треті особи пов'язані зі сторонами матеріально-правовими відносинами і захищають у процесі свої особисті інтереси, а органи державної влади не перебувають у матеріаль­но-правовому зв'язку зі сторонами і захищають права інших осіб, виходячи з державних та громадських інтересів.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесу-

Юридичний вісник України. — 2000. – 20 травня; Вісник Верховного

Суду України. — 1998. — № 3.

Представництво у цивільному процесі

73

альні права і обов'язки особи, яка бере участь у справі, а та­кож право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК).

Глава 8. Представництво

У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

§ 1. Поняття, значення та види представництва у цивільному процесі

Однією з важливих гарантій реалізації громадянами права на судовий захист є можливість отримання правової допомоги. Переважна більшість учасників спірних правовідносин, які звертаються до суду за захистом своїх порушених або оспоре­них прав та законних інтересів, не володіють правовими знан­нями та тільки в загальних рисах розуміють зміст та сутність своїх процесуальних прав та обов'язків. В зв'язку з цим вони не завжди можуть використати всі процесуальні гарантії при реалізації своїх прав у процесі розгляду та вирішення конкрет­ної цивільної справи. Тому закон надає їм можливість брати участь у справі не тільки особисто, а й опосередковано через інших осіб — представників. Це право закріплене і в Консти­туції України (ст. 59), і в ЦПК (ст. 38), якими передбачено, що громадяни мають право вести свої справи в суді особисто або через свого представника.

Потреба в правовій допомозі не є єдиною причиною участі у справі представника. В деяких випадках ведення справи з допомогою представника обумовлене неможливістю особистої участі особи з об'єктивних причин (в зв'язку з віком, хворо­бою, обмеженням у дієздатності, недієздатністю тощо).

У науці цивільного процесуального права немає єдиного розуміння поняття представництва. Останнє визначається і як система процесуальних дій, і як правовідношення, і як право­вий інститут.

Процесуальне представництво це врегульована цивіль­ними процесуальними нормами форма надання допомоги, в тому числі правової, однією особою (представником) іншій (особі, яку представляють) шляхом вчинення представником від імені та в інтересах останньої комплексу процесуальних

74

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]