Глава 5.

вач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має пра­во визнати позов повністю або частково, пред'явити зустріч­ний позов. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Кожна із сторін має право ви­магати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони. Окрім спеціальних прав, які визначають можли­вість розпорядження своїми матеріальними правами, сторони наділені й іншими правами, наприклад, заявляти клопотання про допит їх як свідків (ст. 62 ЦПК), позивач може заперечу­вати заочний розгляд справи (ст. 224 ЦПК) та ін.

На сторони покладаються також процесуальні обов'язки, які також слід поділити на загальні та спеціальні. Загальні поляга­ють у тому, що сторони зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ст. 27 ЦПК), повідомляти про зміну свого місцезнаходження (ст. 77 ЦПК) та ін., спеціальні — у виконанні певних процесу­альних дій: доведенні сторонами тих обставин, на які вони по­силаються як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ЦПК), подання позивачем копій позовної заяви та документів (ст. 120 ЦПК та ін.), повідомлення про третю особу без самос­тійних вимог у процесі (ст. 36 ЦПК), участь відповідача у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про встановлення батьківства, материнства (ч. 2 ст. 146 ЦПК) та ін.

§ 2. Процесуальна співучасть

В окремих випадках при розгляді та вирішенні справи на боці позивача або відповідача можуть брати участь кілька осіб, у зв'язку з чим утворюється множинність, яка отримала найме­нування — процесуальна співучасть. Під процесуальною спів­участю слід розуміти обумовлену нормами матеріального права множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі в силу наявності спільного права чи спільного обо­в'язку (ст. 32 ЦПК). Від співучасті слід відрізняти об'єднання позовів судом, за якого суб'єктивні права та обов'язки не за­лежать один від одного, а множинність утворюється на розсуд суду (судці) з метою процесуальної економії.

Підстави для виникнення процесуальної співучасті (ст. 32 ЦПК):

Сторони у цивільному процесі

57

1. предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох по­ зивачів або відповідачів;

2. права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виник­ ли з однієї підстави;

3. предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Позов може бути пред'явлено спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Зважаючи на це, якщо позивачами є дві чи більше осіб, а відповідачем — одна, то така спів­участь буде активною, коли ж навпаки — то пасивною, а коли наявна множинність на обох сторонах — змішаною. Множин­ність може виникати і з боку третьої особи, яка заявляє само­стійні вимоги, однак обов'язковою умовою повинна бути наяв­ність загальних підстав виникнення процесуальної співучасті.

Активна співучасть може виникнути тільки з ініціативи самих позивачів, оскільки це є проявом диспозитивності у ци­вільному процесі. Наприклад, у разі захисту права власності на річ, яка перебуває у спільній власності.

Особливістю пасивної співучасті є те, що вона можлива як з ініціативи позивача (позивачів), так і суду, який має право притягнути особу як співвідповідача для участі у справі на підставі норми матеріального права. Не породжує пасивної співучасті залучення іншого відповідача у порядку заміни неналежного відповідача. Залежно від імперативності залучен­ня співвідповідачів до справи, пасивна процесуальна спів­участь поділяється на обов'язкову та факультативну. _ Обов'язкова пасивна співучасть настає тоді, коли права та обов'язки сторін у справі не можна визначити без встановлен­ня прав та обов'язків інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин. Наприклад, коли шкода заподіяна кількома особами, у справах про виселення із займаного житлового приміщення та ін.

Факультативна пасивна співучасть має місце тоді, коли у справі беруть участь співучасники, хоча питання щодо прав одного з відповідачів можна було б вирішити самостійно неза­лежно від прав та обов'язків інших співучасників.

Може постати запитання: чи породжує співучасть звернен­ня до суду осіб, уповноважених на звернення у чужих інтере­сах (ст.ст. З, 45 ЦПК)? У цьому разі встановлено, що особу, в інтересах якої розпочато процес за заявою органу чи особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інте­реси інших осіб, повідомляє про це суд, і вона може взяти

58