Глава 26.

"Про дипломатичну службу", "Про правонаступництво Ук­раїни", "Про виконавче провадження", "Про міжнародні до­говори України", "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів" та ін.;

4) підзаконні нормативно-правові акти: укази Президента Ук­раїни (наприклад, "Про заходи щодо вдосконалення ко­ординації діяльності органів виконавчої влади у сфері зов­нішніх зносин", "Про Перелік посад, приписаних до дипло­матичних рангів України"), постанови Кабінету Міністрів України ("Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідомчого характеру") тощо;

• міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, що відповідно до Конституції України складають частину національного законодавства. До міжнародних норм належать:

1) двосторонні договори України про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах: з Республікою Грузія (підписано 9 січня 1995 р., ратифікова­ но Україною 22 листопада 1995 р.). з Естонською Респуб-

лікою (відповідно 15 лютого 1995 р., 22 листопада 1995 р.)

3. Республікою Молдова (13 грудня 1993 р., 10 листопада 1994 р.). з Республікою Польща (24 травня 1993 р.,

4. лютого 1994 р.). з Китайською Народною Республікою (31 жовтня 1992 р., 5 лютого 1993 р.); про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та криміналь­ них справах із Литовською Республікою (7 липня 1993 р., 17 грудня 1993 р.); про правову допомогу та правові відно­ сини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах із Латвійською Республікою (23 травня 1995 р., 22 листопада 1995 р.); про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах із Монголією (27 червня 1995 р., 1 листопада 1996 р.); про правову допомогу та правові від-

- носини в цивільних і сімейних справах із Республікою Уз­бекистан (19 лютого 1998 р., 5 листопада 1998 р.) та ін.;

2. багатосторонні угоди: Угода про порядок вирішення спо­ рів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності під­ писана урядами держав-учасниць Співдружності Незалеж­ них Держав (м. Київ, 20 березня 1992 р.) та ін.;

3. конвенції: Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іно­ земних офіційних документів (5 жовтня 1961 р., набула

Міжнародний цивільний процес

275

чинності для України з 22 грудня 2003 р.); Конвенція про отримання за кордоном доказів по цивільних та торгових справах (18 березня 1970 р., Україна із заявами і засте­реженнями приєдналася 19 жовтня 2000 р.); Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (15 листопада 1965 р., Україна із заявами і застереженнями приєдналася 19 жовтня 2000 р.); Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав (м. Мінськ, 22 січня 1993 р., ратифікована із засте­реженнями 10 листопада 1994 р.)-

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про правонаступництво Ук­раїни" на реалізацію положень Віденської конвенції про пра­вонаступництво держав щодо договорів (23 серпня 1978 р., Україна приєдналась 17 вересня 1992 р.) Україна відповідними нотами у січні 1994 року визнала для себе обов'язковими ряд двосторонніх договорів, які були укладені СРСР (наприклад, із Народною Республікою Албанія (30 червня 1958 р.), Алжир­ською Народною Демократичною Республікою (23 лютого 1982 р.), Народною Республікою Болгарія (19 лютого 1975 р.), Угорською Народною Республікою (15 липня 1958 р.), Соціа­лістичною Республікою В'єтнам (10 грудня 1981 р.), Грецькою Республікою (21 травня 1981 р.), Фінляндською Республікою (11 серпня 1978 р.), Італійською Республікою (25 січня 1979 р.) та ін.

У зв'язку з офіційним оформленням правонаступництва Ук­раїни для неї залишається чинною Конвенція з питань цивіль­ного процесу (м. Гаага, 1 березня 1954 р., набула чинності для СРСР 26 липня 1967 р.)- Крім того, 14 липня 1993 р. Україна приєдналась до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства (7 червня 1968 р.).