Глава 24.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Належним чином оформлена заява може бути подана про­тягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підста­вою для перегляду рішення.

На відміну від перегляду у зв'язку з винятковими обстави­нами, заява про перегляд рішення, ухвали суду у зв’язку з но-вовиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попе­реднє процесуальне становище.

Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідом­ляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є пере­шкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви суд своєю ухвалою задово­льняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її за­доволенні, якщо заява необгрунтована. Ця ухвала має відпо­відати загальним вимогам, встановленим для такого виду про­цесуальних документів, зокрема, в ухвалі мають бути вказані час і місце її постановленая; зміст рішення суду, що перегля­далося, висновки суду з приводу наявності чи відсутності но-вовиявлених обставин.

Ухвала про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала про відмову в задоволенні такої заяви мо­же бути оскаржена в апеляційному порядку.

Основним наслідком скасування рішення, ухвали суду або судового наказу є наступний розгляд справи судом за загаль­ними правилами цивільного судочинства.

Процесуальні питання виконання судових рішень

261

Глава 25. Процесуальні питання

ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

§ 1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу

Виконання рішення — заключний етап юрисдикційної діяль­ності, без реалізації якого втрачається сенс попередньої діяль­ності суду та інших органів (осіб), які уповноважені на здій­снення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням рішень суду та інших юрисдикційних органів завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особи­стих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та порядок, визначений Консти­туцією та законами України, відповідними підставами вико­нання (зокрема тими, котрі передбачені у ст. З Закону України "Про виконавче провадження").

Враховуючи, що захист прав здійснює ще цілий ряд орга­нів та осіб, лише у виконавчому провадженні він набуває ре­ального змісту.

За взаємозв'язком із набранням юрисдикційним рішенням законної сили:

виконання за загальними правилами;

негайне виконання.

Виконання за загальними правилами застосовується у разі, якщо не встановлено підстав для застосування негайного вико­нання.

Негайне виконання — це виконання рішення ще до набран­ня ним законної сили. Його застосовують, як правило, за ре­зультатами попередньої судової діяльності у формі відправ­лення правосуддя (вирішення цивільної справи) або запобіжної Діяльності суду (забезпечення позову).

Підстави для застосування негайного виконання чітко пере­дбачені у чинному законодавстві, їх поділяють на:

- підстави для обов'язкового (імперативного) застосування негайного виконання;

- підстави для факультативного (імперативно-диспозитивно­го) застосування негайного виконання.

262