Глава 24.

беруть участь у справі; встановлені судами першої та апеля­ційної інстанцій обставини справі.

Мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував рішення суду і ухвалив нове, визначення, чи бу­ли і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, нормативна підстава ухвалення рішення суду міс­тяться у його мотивувальній частині.

Резолютивна частина — це висновок про скасування чи змі­ну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, розподіл судових витрат, зазначення строку і по­рядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 349 ЦПК рішення та ухвала суду касацій­ної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголо­шення. Скасовані рішення та ухвали суду першої або апеля­ційної інстанції одразу втрачають законну силу.

Після закінчення касаційного провадження справа протягом семи днів повертається до суду, який її розглядав. Тому копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються саме судом першої інстанції, де зберігається справа.

Глава 24. Провадження у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами

Після перегляду справи в апеляційному порядку, набрання рішенням законної сили, перегляду у порядку касаційного провадження судові рішення можуть залишатися такими, що не відповідають вимогам законності та обґрунтованості. При­чини можуть бути різноманітні, у тому числі й ті, що не зале­жать від сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи від суду, який розглядав справу. Іноді сумніви в правильності рішення чи іншого судового акта пов'язані не з порушенням норм матеріального чи процесуального права або з неправиль­ною оцінкою обставин справи, а з відкриттям вже після на­брання судовим рішенням законної сили обставин, які мають суттєве значення для справи, і які не були враховані судом при постановленні відповідного рішення. Для усунення таких недоліків у судових рішеннях цивільним процесуальним зако-

Провадження у зв'язку з винятковими... 253

н одавством передбачено ще низку гарантій щодо забезпечення законності та обґрунтованості актів суду. До них належить пе­регляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами, що регулюється гл. 3 та 4 розд. V ЦПК.

Специфіка цих способів перегляду судових рішень полягає в тому, що їх завданням є не стільки перевірка законності то­го чи іншого судового рішення, скільки встановлення наявнос­ті або відсутності обставин, які визначені цивільним процесуа­льним законодавством як виняткові або нововиявлені.

§ 1. Поняття та особливості провадження у зв'язку з винятковими обставинами

Провадження у зв'язку з винятковими обставинами — це

сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивіль­ного процесу, спрямованих на визначення наявності або від­сутності передбачених законом підстав для повторного пере­гляду справи у порядку касаційного провадження у випадках, встановлених цивільним процесуальним законом, та усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності поста­новлених судових рішень.

Особливість цього провадження полягає у тому, що проце­суальна діяльність суду спрямована на визначення наявності підстав для перегляду справи, тобто з'ясування питання, чи є певні обставини такими, які в силу цивільного процесуального закону вважаються винятковими. При цьому предметом такого перегляду можуть бути тільки ті судові рішення, що вже пере­глядалися у порядку касаційного провадження.

Підставами для порушення провадження у зв'язку з винят­ковими обставинами відповідно до ст. 354 ЦПК є виявлене після касаційного розгляду справи неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого поло­ження закону, а також визнання міжнародною судовою уста­новою, юрисдикція якої визнана Україною, судового рішення таким, що порушує міжнародні зобов'язання України. Причо­му слід мати на увазі, що судові рішення здебільшого не під­лягають перегляду будь-якими міжнародними органами та ус­тановами, оскільки це порушувало б норми та принципи між­народного права. Наприклад, при зверненні особи до Європей­ського Суду з прав людини, юрисдикція якого визнана на

254