Глава 23.

§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції

Повноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та обов'язків щодо здійснення встановлених зако­ном процесуальних дій з перевірки судового рішення, яке на­брало законної сили та є предметом перевірки за касаційною скаргою.

При розгляді справи в порядку касаційного провадження повноваження суду визначаються його основними завданнями: всебічної перевірки законності акту суду, забезпечення виправ­лення судом першої та (або) апеляційної інстанцій порушень закону. У зв'язку з цим, ЦПК містить детальний перелік під­став, за яких постановляється те чи інше рішення суду каса­ційної інстанції.

Відповідно до ст. 336 ЦПК, за наслідками розгляду каса­ційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:

• відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду без змін;

• повністю або частково скасувати рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;

• скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасо­ ване апеляційним судом;

• скасувати судові рішення і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

• скасувати судові рішення і ухвалити нове або змінити рі­ шення, не передаючи справу на новий розгляд.

При перегляді ухвали суду в касаційному порядку суд каса­ційної інстанції наділений такими повноваженнями:

• відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу без змін;

• скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду пер­ шої або апеляційної інстанції;

• змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

• скасувати ухвалу і залишити в силі ту, що була помилково скасована апеляційним судом.

Перелік підстав для ухвалення того чи іншого рішення, по-становлення ухвали судом касаційної інстанції закріплено у ст.ст. 337-342 ЦПК.

Відповідно до ст. 344 ЦПК за результатами розгляду спра­ви судом касаційної інстанції постановляється ухвала або рі-

Касаційне провадження

251

шення. Причому ухвала не може передбачати зміну рішення суду першої або апеляційної інстанції чи ухвалення нового рішення по справі без передачі справи на новий розгляд.

Зміст рішення, ухвали суду касаційної інстанції визначе­ний ст. ст. 345, 346 ЦПК і передбачає, що ухвала складається з таких частин:

• вступної, в якій зазначається: час і місце її постановлений; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого та суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які бе­ руть участь у справі;

• описової, в якій повинен міститися короткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; виклад доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; обста­ вини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій;

• мотивувальної із зазначенням мотивів, з яких суд касацій­ ної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положен­ ня закону, яким він керувався;

• резолютивної, яка містить висновок суду щодо перегляду судових рішень у порядку касаційного провадження, визна­ чення розподілу судових витрат, строку та порядку набран­ ня ухвалою законної сили та її оскарження.

Інколи до ухвали суду касаційної інстанції встановлюються додаткові вимоги. Так, у разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд, повинно бути зазначено які порушення норм права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.

Рішення суду касаційної інстанції має відповідати загаль­ним вимогам, які ставляться до такого виду процесуальних до­кументів, і відповідно до ст. 346 ЦПК складатися з чотирьох частин (вступної, описової, мотивувальної та резолютивної).

У вступній частині рішення вказуються час та місце його ухвалення; найменування суду; прізвища та ініціали головую­чого і суддів; прізвища та ініціали секретаря судового засідан­ня; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які бе­руть участь у справі.

В описовій викладається короткий зміст вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст вимог касаційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які

252