§ 2. Право касаційного оскарження

та процесуальний порядок його реалізації

Право касаційного оскарження — це право на порушення ді­яльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рі­шення суду першої та (або) апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

Суб'єктами права касаційного оскарження є особи, які упо­вноважені ініціювати касаційне провадження, а саме, відповід­но до ст. 324 ЦПК:

• сторони (позивач та відповідач); інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, як ті, що заявляють самостійні вимоги щодо предмет спору, так і ті, що не заявляють та­ ких вимог);

• особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив пи­ тання про їх права та обов'язки, і які мають відповідну ци­ вільну процесуальну правосуб'єктність;

244

Глава 23.

• правонаступники (ст. 37 ЦПК);

• представники сторін та третіх осіб (ст.ст. 27, 44 ЦПК);

• особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст.ст. 45, 46 ЦПК).

Зі змісту ст. 324 ЦПК очевидно, що об'єктом касаційного оскарження можуть бути судові рішення суду першої інстан­ції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішен­ня і ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому самостій­ним об'єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і його частина. Ухвали суду першої інстанції після їх перегля­ду в апеляційному порядку, а також постановлені за результа­тами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути ос­каржені у касаційному порядку, тільки якщо вони перешкод­жають подальшому провадженню у справі.

Підставами порушення касаційного провадження є непра­вильне застосування судом норм матеріального права чи пору­шення норм процесуального права. Тобто, не будь-яке рішен­ня чи ухвала можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а тільки ті, щодо яких є сумніви в їх законності.

Однією із передумов реалізації права касаційного оскар­ження є дотримання процесуальних строків, встановлених ци­вільним процесуальним законодавством чи призначених судом для вчинення відповідних процесуальних дій. Відповідно до ст. 325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реа­лізоване протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з поважних причин, суд касаційної інстанції, за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк, але не більше ніж у межах одного року з дня ви­никнення права на касаційне оскарження. У разі, якщо каса­ційну скарга подано після закінчення строку на касаційне ос­карження і не порушене питання про поновлення цього строку або у поновленні строку відмовлено, суд касаційної інстанції повертає скаргу особі, яка її подала. Про поновлення строку на касаційне оскарження та про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції постановляє відповідні ухвали (ст. 325 ЦПК).

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подан­ня належним чином оформленої касаційної скарги. Касаційна скарга — це звернення до суду касаційної інстанції з вимогою

Касаційне провадження

245

про перевірку рішення суду першої та (або) апеляційної ін­станції, яке набрало законної сили, на предмет його відповід­ності нормам матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст ви­значається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК містить перелік обов'язкових відомостей, які повинні бу­ти зазначені в скарзі:

1. найменування суду, до якого подається скарга;

2. ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце про­ живання або місцезнаходження;

3. ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх міс­ це проживання або місцезнаходження;

4. судове рішення, що оскаржується;

5. в чому полягає неправильне застосування судом норм мате­ ріального права чи порушення норм процесуального права;

6. клопотання особи, яка подає скаргу;

7. перелік письмових матеріалів, що додаються, який містить­ ся після викладу обставин скарги.

Касаційну скаргу підписує особа, яка подає скаргу, або її представник. До касаційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвід­чує повноваження представника, якщо в справі немає підтвер­дження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються також копії скарги та дода­них до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Ця вимога обумовлена тим, що отримавши вищевказані матеріали, особи, які беруть участь у справі, мо­жуть підготуватися до захисту своїх прав, зокрема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне за­безпечення судового розгляду.

Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправляється поштою. Якщо скарга подана особисто, за­відувач канцелярії повинен відмітити час її надходження, за­свідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті, а час надходження в суд — зазначенням відповідної дати на скарзі.

Касаційна скарга подається за правилами ст. 327 ЦПК без­посередньо до суду касаційної інстанції. Однією з додаткових

246