Глава 22.

став, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК. У разі ухвалення судом першої інстанції законного і обґрунтованого рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи—сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступницт-ва, не може бути підставою для застосування вищевказаних положень.

Суд апеляційної інстанції також має право скасувати рі­шення і передати справу на новий розгляд до суду першої ін­станції у разі, якщо допущені останнім помилки не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку. Рішення суду відповідно до ст. 311 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1. справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2. рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який роз­ глядав справу;

3. справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які бе­ руть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

4. суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі;

5. суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом пер­ шої інстанції.

Висновки і мотиви скасування рішення судом апеляційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при ново­му розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ЦПК суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції має право:

1. відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін — якщо суд першої інстанції постановив ухвалу з додержан­ ням вимог закону;

2. змінити, скасувати і постановити нову ухвалу з цього пи­ тання — у випадку вирішення судом першої інстанції вка­ заного питання з порушенням норм процесуального права або якщо при правильному вирішенні було помилково сфор­ мульовано суть процесуальної дії чи підстави її вчинення;

3) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції — якщо останній порушив порядок, вста­ новлений для його вирішення.

Апеляційне провадження

239

§ 5. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції

За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції по­становляє ухвали та ухвалює рішення. Порядок їх постанов-лення, вимоги щодо змісту та форми визначаються загальними правилами ст. 19 і гл. 7 розд. 3 ЦПК з урахуванням винятків та доповнень, зазначених у ст.ст. 314—316 ЦПК.

Рішення суду апеляційної інстанції оформляється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасу­вання, зміни та ухвалення нового рішення. Ухвала постановля­ється у всіх інших випадках.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції визначено ст. 315 ЦПК. Відповідні елементи змісту, що об'єднані найближчою метою, згруповані у чотири частини: вступну, описову, мо­тивувальну, резолютивну.

У вступній частині ухвали зазначається: час і місце її пос-тановлення; найменування суду; прізвища та ініціали головую­чого і суддів; прізвище та ініціали секретаря судового засідан­ня; найменування справи та повні імена (найменування) осіб, які беруть участь у справі. Також тут міститься вказівка, у якому засіданні — відкритому чи закритому — розглядалась справа.

Описова частина ухвали суду апеляційної інстанції має містити зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення су­ду першої інстанції, викладених у стислій, але вичерпній фор­мі. В цій частині ухвали зазначаються також узагальнені дово­ди особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; обставини, встановлені судом першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути мотиво­ваною. Мотивувальна частина зазначеної ухвали — це її ана­літична частина, що слугує основою для висновків суду апеля­ційної інстанції щодо законності, обґрунтованості оскарженого судового рішення, та свідчить про якість перевірки. Викладен­ня мотивів визначає, як судом оцінені докази, чим керувався суд при вирішенні справи, чому дійшов саме такого висновку, має велике значення як для учасників процесу, так і для суду апеляційної інстанції, робить ухвалу суду переконливою. Від­повідно до п. 3. ч. 1 ст. 315 ЦПК в цій частині зазначаються мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні

240