Глава 22.

Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним су­дом врегульовано правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, передбаченими для апеляційного провадження (ч. 1 ст. 304 ЦПК). У призначений для розгляду справи час головуючий відповідно до ст. 163 ЦПК відкриває судове засідання і оголо­шує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення (ухвалу) яко­го суду розглядатиметься. Хоча така деталізація прямо не пе­редбачена ЦПК, а вироблена судовою практикою, вона є до­сить важливою, оскільки ще до доповіді судді-доповідача усі присутні в залі судового засідання одержують інформацію про справу.

Надалі секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних по справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їхньої неявки, якщо вони відомі. Це до­зволяє з'ясувати, чи є необхідність у вчиненні наступних про­цесуальних дій, чи слід відкласти розгляд справи. Суд встанов­лює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Необхідно підкреслити, що процесуальні наслідки неявки в засідання суду апеляційної інстанції не збігаються з наслідка­ми неявки осіб, які беруть участь у справі, в суді першої ін­станції. Це зумовлено специфікою завдань, що стоять перед судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і міс­це розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Особи, які беруть участь у справі, не зобов'язані з'являтись на слу­хання справи, але повинні бути повідомлені про час її слухан­ня для того, щоб вони могли реалізувати відповідні процесу­альні права. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд спра­ви в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними.

Якщо розгляд справи розпочався і виявилося, що хтось з осіб, які беруть участь у справі, не володіє мовою судочинства і в судове засідання в зв'язку з цим викликався перекладач, то головуючий відповідно до ст. 164 ЦПК роз'яснює переклада-

Апеляційне провадження

235

чеві його права та обов'язки, попереджає під розписку про кримінальну відповідальність. Перекладач приводиться до при­сяги, текст якої ним підписується та приєднується до матеріа­лів справи.

В подальшому викликані у судове засідання свідки видаля­ються із зали судового засідання у відведене для цього при­міщення, причому мають бути вжиті заходи щодо того, щоб свідки, які допитані, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Далі головуючий оголошує склад суду, а також прізвища ек­сперта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи. У разі, якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки.

Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розгля­даються судом після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановлюється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволен­ні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.

Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яс­нюються права та обов'язки. Він попереджається під розписку про кримінальну відповідальність, складає присягу.

Далі суд переходить до розгляду справи, який розпочина­ється доповіддю судді-доповідача, що її зміст встановлений ч. 2 ст. 304 ЦПК:

1. зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;

2. доводи апеляційної скарги;

3. межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ух­ вали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді головуючий має з'ясувати, чи підтримує особа, яка подала апеляційну скаргу, свої вимоги, чи не відмо­вляється вона від поданої апеляційної скарги та чи не бажа­ють сторони закінчити справу мировою угодою. В суді апеля­ційної інстанції діє принцип диспозитивності, тому позивач має право відмовитись від позову (ст. 306 ЦПК).

Після доповіді судді-доповідача дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, — першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Апеляційний

236