Глава 22.

Глава 22. Апеляційне провадження

§ 1. Суть та значення апеляційного провадження

Забезпечення апеляційного оскарження рішень суду (п. 8 ст. 129 Конституції України) віднесено до основних засад су­дочинства, проте реалізація цієї засади тривалий час була не­можливою, допоки цивільне процесуальне законодавство не було приведене у відповідність до положень Конституції Ук­раїни. Тому Законом України від 21 червня 2001 року "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу Украї­ни" цю прогалину було ліквідовано. Цивільним процесуаль­ним законодавством запроваджена нова стадія, новий механізм перевірки законності та обгрунтованості рішень, ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили, — апеляційне провадження.

Провадження в суді апеляційної інстанції являє собою ком­плексне явище. Апеляційний суд, розглядаючи справу, здійс­нює перевірку законності, обґрунтованості рішення суду пер­шої інстанції, а також торкається самої суті спору, в певній мірі повторно перевирішуючи його.

Аналіз норм, що регламентують апеляційне провадження (ст.ст. 291-322 ЦПК), дає підстави визначити такі характерні риси цієї стадії:

1. апеляційна скарга подається на рішення, ухвалу суду пер­ шої інстанції, що не набрали законної сили;

2. в зв'язку з поданням апеляційної скарги справа направля­ ється на розгляд суду вищого рівня (апеляційного суду);

3. суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує не тільки питання відповідності судового рішення вимогам за­ конності та обгрунтованості, а й торкається суті спірних правовідносин;

4. апеляційний суд здійснює розгляд справи у відповідних ме­ жах.

Завдання апеляційного провадження визначені у ст. 303 ЦПК, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і об­ґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстан­ції, проте він не обмежений доводами апеляційної скарги, як­що під час розгляду справи буде встановлено неправильне зас­тосування норм матеріального права або порушення норм про-

Апеляційне провадження

229

цесуального права, які є обов'язковою підставою для скасу­вання рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції перевіряє справу в повному обсязі, якщо поза увагою доводів апеляцій­ної скарги залишилась явна незаконність або необґрунтова­ність рішення першої інстанції у справах окремого проваджен­ня. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інс­танції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а та­кож нові докази, неподання яких до суду першої інстанції бу­ло зумовлено поважними причинами.

Зміст норм ЦПК, що регулюють апеляційне провадження, що визначає можливість подання нових доказів лише за чітко вказаних в законі певних виключних умов, уповноважує апеля­ційний суд передавати ним справи до суду першої інстанції для нового розгляду, свідчить про закріплення неповної апеляції.

Розгляд справ в апеляційному порядку дозволяє виправити помилки, допущені судом першої інстанції, сприяє єдиному розумінню і правильному застосуванню законів судами першої інстанції.