§ 7. Встановлення фактів, що мають юридичне значення

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких за­лежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридич­не значення, може бути підтверджений відповідним докумен­том у зв'язку з його втратою, знищенням архівів тощо. Тому закон передбачає судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення за таких умов:

а) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридич­ не значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав грома­ дян;

б) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

в) у заявника немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

г) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішен­ ням спору про право.

За правилами про підсудність справи про встановлення фак­тів, що мають юридичне значення, розглядаються судами за місцем проживання заявника (ст. 257 ЦПК).

212

Глава 21.

Заявниками у таких справах можуть бути фізичні особи, які заінтересовані у встановленні певних фактів, оскільки від цьо­го залежить можливість реалізації їхніх суб'єктивних прав.

Ст. 256 ЦПК містить перелік фактів, які можуть бути вста­новлені в судовому порядку, а саме:

1. родинних відносин між фізичними особами;

2. перебування фізичної особи на утриманні,

3. каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одер­ жання допомоги по загальнообов'язковому державному со­ ціальному страхуванню;

4. реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5. проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6. належності правовстановлюючих документів особі, прізви­ ще, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що за­ значені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначе­ ним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7. народження особи в певний час у разі неможливості реєст­ рації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8. смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Цей перелік не є вичерпним. Суд за визначених законом умов може встановлювати й інші факти, зокрема: визнання та реєстрацію батьківства, володіння будинком на праві власнос­ті, прийняття спадщини тощо.

Не розглядаються в судовому порядку заяви про встанов­лення належності до ветеранів чи інвалідів війни, проходжен­ня військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'яз­ків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення навчального закладу і здобуття відповідної ос­віти, одержання урядових нагород тощо.

Не встановлюються судом факти належності особі докумен­тів, що посвідчують особу громадянина (паспорта, військового квитка тощо). Поряд з тим, суди мають право розглядати справи про встановлення фактів належності громадянам до­відок про поранення, перебування в госпіталях у зв'язку з по­раненням, повідомлень військкоматів та інших органів війсь-

Окреме провадження

213

кового управління про загибель або зникнення без вісти пев­них осіб у зв'язку з обставинами воєнного часу, також запо­вітів, страхових свідоцтв, полісів, ощадних книжок, трудової книжки та іншого документа про трудовий стаж, оскільки во­ни не належать до документів, які посвідчують особу.

Заява про встановлення фактів, що мають юридичне зна­чення, повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 119 ЦГЖ щодо змісту і форми позовної заяви, а також спеціальним ви­могам, які передбачені для цієї категорії справ. Важливе зна­чення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки вона дає можли­вість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. В заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та вказати докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

Рішення суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, складається за загальними вимогами щодо судових рішень, однак його особливістю є те, що в резолютив­ній частині, крім висновку про задоволення заяви, суд чітко ви­значає, який факт встановлено та мету його встановлення. Рі­шення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює документів, що видають зазначені ор­гани, а є лише підставою для їх одержання.