Складові системи camels. Аналіз капіталу банку.

Банк повинен мати рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на про­ведення банківських операцій.

Основне завдання аналізу капіталу — вчасно визначити і збільшити до необхідного рівня капітал банку. Виділяють три рі­вні капіталу: основний, додатковий, субординований.

Для того щоб визначити доступність капіталу, активи банку треба зважити з урахуванням коефіцієнтів ризику.

Рейтингова оцінка встановлюється на підставі таких критеріїв.

Рейтинг 1 (сильний) — банки, у яких:

• Нормативи платоспроможності і достатності капіталу наба­гато перевищують відповідно 8 і 5 %;

• показники капіталу кращі, ніж в інших банків;

• за результатами інспекторських перевірок якість активів відмінна.

Рейтинг 2 (задовільний) — банки, у яких:

• нормативи платоспроможності і достатності капіталу пере­вищують відповідно 8 і 5 %;

• показники капіталу одні з найкращих;

• за результатами інспекторських перевірок якість активів за­довільна або середня.

Рейтинг 3 (посередній) — банки, у яких:

• показники основного і сукупного капіталу відповідають нор­мативам;

• середня позиція проміж інших банків за показниками капіталу;

середня якість активів, що визначено під час перевірок.

Рейтинг 4 (граничний) — банки, які:

• виконують один із двох установлених нормативів;

• перебувають у кінці своєї групи за показниками капіталу;

> демонструють явну нездатність або проблеми з якістю акти­вів за результатами інспектування.

Рейтинг 5 (незадовільний) — це банки:

• які порушують установлені нормативи або які мають нега­тивні показники капіталу (дефіцит капіталу);

• у яких показники капіталу гірші серед інших банків групи;

• що мають граничну або незадовільну якість активів за ре­зультатами інспекторських перевірок.

Аналіз якості активів банку.

Основна увага приділяється співвідношенню обсягів нестандартних активів і сукупних активів.

Загальна сума активів, які зважені за ступенем ризику, є середньозваже­ною вартістю класифікованих активів.

Окремо згаданими називаються активи, що не є стандартними, однак вони не викликають серйозної проблеми; субстандартними — активи, що можуть спричинити явні проблеми і за якими остаточне погашення не гарантоване; сумнівними — активи, за якими передбачаються збитки, але їх розмір поки що не вдається встановити; збитковими — активи, що не будуть погашені.

Рейтингова оцінка банку:

Якщо обсяг негативно класифікованих активів менше 5 % у загальній сумі сукупних активів — 1 (сильний),

5—15 % — 2 (задовільний),

5—ЗО % — 3 (посередній),

30—50 % — 4 (граничний),

більше 50 % — 5 (незадовільний).

Аналіз менеджменту банку.

Експертна оцінка управління банком проводиться за такими критеріями.

Рейтинг 1 (сильний). Усі інші компоненти мають сильний або задовільний рейтинг. Безумовна відповідність законам і норма­тивним актам. Є адекватні внутрішні правила роботи банку, які цілком виконуються. Очевидна цілісність, компетентність і здат­ність управління банком.

Рейтинг 2 (задовільний). Більшість компонентів задовільні. Загальне дотримання законів і правил. Правила роботи в основ­ному адекватні й виконуються. Відсутні явні недоліки в методах керівництва банком.

Рейтинг 3 (посередній). Багато компонентів системи посеред­ні або задовільні. Частково не дотримуються закони і норматив­ні акти. Необхідно поліпшити існуючі правила роботи банку або більш ретельно їх дотримуватись. Виникає певна стурбо­ваність методами управління і сумніви в компетентності керів­ництва банку.

Рейтинг 4 (граничний). Багато компонентів системи посередні і незадовільні. Спостерігаються серйозні порушення законодавс­тва і встановлених нормативних актів. Відсутній установлений порядок роботи або він не витримується. Очевидні факти незадо­вільного управління.

Рейтинг 5 (незадовільний). Рейтинг інших компонентів систе­ми є граничним або незадовільним. Спостерігаються серйозні порушення законодавства і нормативів. Правила роботи відсутні або не витримуються. Неякісне управління або некомпетентність керівного складу.