1. Психологічні типи діяльності

Постановка та розгляд рівнів пізнавальної активності студентів Груп туються на відомій класифікації двох психологічних типів діяльності: ре­продуктивний - відтворення (у психології - відтворення чогось, утрима ного в пам’яті) та продуктивний - плідний (продукт, отриманий в резуль­таті людської праці).

У процесі репродуктивної діяльності засвоєна інформація про влас­тивості об’єктів і методи діяльності тільки відтворюється в різноманітних комбінаціях та поєднаннях від точної копії до якогось реконструктивного її відтворення та використання в типових ситуаціях.

Репродуктивна діяльність - це пряме використання засвоєного алго­ритму розв’язання типових завдань та дій. Тому до первинної інформації студент не додає ніякої нової інформації.

Продуктивна діяльність полягає в тому, що вона провадиться за ана­логією на основі використання засвоєних методів діяльності, але в нових умовах. У процесі продуктивної діяльності засвоєний раніше алгоритм дій або пристосовується до нової ситуації, або синтезується знову з частин де кількох інших алгоритмів. Тому в результаті продуктивної діяльності сто­совно змісту навчання завжди складається суб’єктивно нова інформація.

Наведемо декілька прикладів репродуктивної та продуктивної навча льної діяльності.

Репродуктивна діяльність:

І - відтворення інформації з підручника у тому самому вигляді і в тій ■вмій послідовності;

і - опис, перераховування ознак та властивостей раніше вивчених Вб’єктів та їх елементів;

• розв’язання типових (адаптованих) завдань, що вимагають лише пря­мого, нетрансформовапого використання знань та алгоритмів діяльності;

• розрахунок за відомою формулою, розрахунковою схемою;

• використання стандартних комп’ютерних програм, що не потребує приймання рішень у процесі роботи;

• навчальне проектування з використанням інструкції чи прототипу, с гнорення деякого варіанта відомої конструкції.

Продуктивна діяльність:

• використання навчальної інформації для аналізу можливих варіантів діяльності та продукування нової інформації (або суб’єктивно нової);

• розв’язання нетипових завдань, зокрема завдань, що потребують де­якої трансформації та пристосування отриманого раніше досвіду;

• розрахунок за самостійно синтезованою формулою чи сконструйо­ваною розрахунковою схемою;

• розроблення нового або модифікованого алгоритму;

• проектування за нечіткими чи суперечливими вимогами, створення принципово нової конструкції.

Дуже цікаву таксономію (від грец. taxis - розташування у черзі та nomos - закон) рівнів навчання розробив Б. Блюм. На його думку, ці рівні являють собою залежну ієрархію (табл. 4.2). Перший рівень означає уміння узнавати об’єкти, факти, структури тощо на основі розпізнавання, а дру­гий - розуміння - дозволяє відтворювати матеріал, не гарантуючи застосу­вання його для вирішення інших завдань. Третій рівень пов’язаний з діяль­ністю, що забезпечує розв’язання певного класу завдань. Усі інші рівні пе­редбачають засвоєння діяльності, що покладено в основу розв’язання про­дуктивних (творчих) завдань.