Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М 2 -14.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
217.09 Кб
Скачать

Спрощена схема регуляції першого вдиху та подальшого ритмічного дихання:

Регуляція опору повітроносних шляхів (пш)

Діаметр ПШ регулюється тонусом гладких мязів, на які впливають:

  1. парасимпатичні холінергічні нерви у складі блукаючого нерва – медіатор ацетилхолін викликає значне скорочення гладких м’язів при взаємодії з М-холінорецепторами.

  2. симпатичні адренергічні нерви – медіатор норадреналін та опосередковане виділення гормону адреналіну викликають розслаблення гладких м’язів при взаємодії з бета-2-адренорецепторами, але у людини ефекти симпатичної нервової системи, в тому числі опосередковані (через наднирники), відіграють незначну роль у нормальній регуляції опору ПШ.

  3. неадренергічні, нехолінергічні нерви у складі блукаючого нерва (НАНХ) – медіатор субстанція Р – викликає бронхоспазм, медіатор ВІП (вазоінтестинальний пептид) - викликає бронходілятацію

  4. фактори гуморальної регуляції, що продукуються при запальних (захисних) реакціях: нагадати студентам про:

    • роль лімфоцитів: активовані макрофаги виділяють ІЛ-1 і репрезентують антигени Т-лімфоцитам (Т-хелперам), які в свою чергу продукують лімфокіни (цитокіни) (ІЛ-3, ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-6), що впливають на диференціацію та проліферацію В-лімфоцитів, утворення плазматичними клітинами антитіл, активацію еозинофілів та опасистих клітин.

    • роль опасистих клітин: при активації опасистих клітин утворюються і вивільнюються з них гістамін, інтерлейкіни брадикінін, простагландіни, які викликають хемотаксис нейтрофілів і скорочення гладких м’язів бронхів і судин, цитотоксичну дію на епітелій ПВШ, активацію інших ефекторних клітин;

    • роль еозинофілів: завдяки хемотаксису вони приходять у легені, взаємодіють зі специфічними імуноглобулінами, активовані еозинофіли утворюють і виділяють фактори, що призводять до бронхоспазму, продукції слизу, активації опасистих клітин, пошкодження епітелію ПШ (цитотоксична дія);

    • роль епітелію ПВШ: в нормальних фізіологічних умовах епітелій ПШ продукує епітеліальний фактор розслаблення, що призводить до бронходілятації; при пошкодженні епітелію збільшується можливість бронхоспазму.

6. Матеріали для самоконтролю

6.1. Дайте відповіді на запитання

  1. Що буде з диханням, якщо у тварини перерізати блукаючі нерви?

  2. Які з перелічених чинників сприяють збільшенню вентиляції під час помірного фізичного навантаження: а) рефлекси від пропріорецепторів кінцівок; б) збільшення температури тіла; в) зниження рівня РО2 в артеріальній крові; г) збільшення рівня РСО2 в артеріальній крові?

  3. Де містяться іритантні рецептори? Який рефлекс спостерігатиметься під час їхнього подразнення?

  4. Чому аквалангисти-аматори не повинні заповнювати балони чистим киснем?

  5. Що відбудеться з диханням у людини при однобічному пневмотораксі?

  6. Що таке диспное? У яких випадках воно може бути?

  7. Від яких рецепторів починається рефлекс Герінга—Брейєра?

  8. Як вплине на дихання людини, що лежить, згинання і розгинання її ніг іншою людиною?

6.2.Виберіть правильну відповідь

1. Після ушкодження спинного мозку на рівні 6 хребця у людини матиме місце

  1. дихання нормальне

  2. діафрагмальне дихання

  3. за участю міжреберних м’язів

  4. повільне глибоке дихання

  5. зупинка дихання

2.Після перерізу стовбура мозку між мостом і довгастим мозком у тварини матиме місце

  1. дихання нормальне

  2. діафрагмальне дихання

  3. за участю міжреберних м’язів

  4. повільне глибоке дихання

  5. зупинка дихання

3.Післе перерізу стовбура мозку між заднім і середнім мозком у тварини матиме місце

  1. нормальне дихання

  2. діафрагмальне дихання

  3. дихання за участю міжреберних м’язів

  4. повільне глибоке дихання

  5. відсутність дихання

4.Після перерізу між довгастим і спинним мозком у тварини матиме місце

  1. нормальне дихання

  2. діафрагмальне дихання

  3. за участю міжреберних м’язів

  4. повільне глибоке дихання

  5. відсутність дихання

5.Після перерізу двох блукаючих нервів у тварини матиме місце

  1. нормальне дихання

  2. діафрагмальне дихання

  3. за участю міжреберних м’язів

  4. повільне глибоке дихання

  5. відсутність дихання

6.Гіперкапнія найбільше підвищує легеневу вентиляцію, безпосередньо активуючи:

  1. каротидні хеморецептори

  2. аортальні хеморецептори

  3. аортальні барорецептори

  4. центральні хеморецептори

  5. іритантні рецептори

7.Гіпоксемія викликає гіпервентиляцію, безпосередньо впливаючи на

  1. центральні хеморецептори

  2. каротидні хеморецептори

  3. іритантні рецептори

  4. J-рецептори

  5. рецептори легеневих судин

8.У людини після введення бета2-адреноблокаторів виникла задишка – збільшилась частота і глибина дихання, це є наслідком, перш за все:

  1. бронхоспазму

  2. гіпертензії

  3. гіпокапнії

  4. алкалозу

  5. гіпероксії

9.У людини після тривалої діареї рН артеріальної крові – 7,25, рСО2 арт. – 30 мм рт.ст., артеріальний тиск –100/80 мм рт. ст. Зменшення напруги вуглекислого газу в артеріальній крові є наслідком, перш за все

  1. гіповентиляції при алкалозі

  2. гіпервентиляції при ацидозі

  3. гіпервентиляції при гіпоксемії

  4. гіповолюмії при діареї

  5. гіпотензії внаслідок діареї

10. При перебуванні людини в горах на висоті 1000 м над рівнем моря матиме місце збільшення легеневої вентиляції перш за все внаслідок:

  1. гіперкапнії

  2. гіпоксемії

  3. ацидозу

  4. гіпотензії

  5. алкалозу

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]