1. Рецептори розтягнення легень:

• розташовані в гладких м’язах бронхів, у дорослої людини активуються при наповненні легень повітрям під час вдиху, коли дихальний об’єм перевищує 1 л, наприклад, при фізичній роботі;

• від РРЛ інформація передається аферентними волокнами блукаючого нерва до дорзальної дихальної групи нейронів, що призводить до припинення вдиху і прискорення видиху (рефлекси Геринга – Брейєра), при цьому величина ДО має бути більше 1,0 л.. Вони більш важливі для координації дихального акту у новонароджених, ніж у дорослих людей, бо активуються при кожному вдиху.

.

2. Ірітантні рецептори:

• ці механорецептори розташовані у повітроносних шляхах (ПВШ) між епітеліальними клітинами;

• стимулюються при вдиханні пилу, холодного повітря, деяких газів;

• реагують також при наповненні повітрям легень, але швидко адаптуються;

• інформація передається аферентними волокнами блукаючого нерва до дорзальних дихальних нейронів, що призводить до бронхоконстрикції, кашлю (захисні рефлекси) та частого поверхневого дихання.

3. J-рецептори (юкстакапілярні):

• розташовані у стінці альвеоли, яка тісно прилягає до капілярів;

• активуються при набряку в інтерстиційному просторі між стінкою альвеоли і капіляра;

• активація призводить до закриття гортані, апное, після чого виникає часте поверхневе дихання

4. Рецептори суглобів і м’язів (пропріорецептори):

• активуються під час руху кінцівок;

• важливі для стимуляції дихання при фізичному навантаженні;

• має місце зворотний зв’язок від дихальних м’язів.

5. Рецептори шкіри та вісцеральні:

• також передають інформацію у дихальний центр;

• може виникати гіпервентиляція під час болю, зміни температури шкіри.

Регуляція дихання при фізичній роботі

Регуляція дихання при фізичному навантаженні в нормальних фізіологічних умовах здійснюється завдяки:

1. Впливу вищих моторних центрів - кори головного мозку не тільки на моторні центри стовбура мозку та спінальні мотонейрони, що забезпечують рухові акти, але й на дихальний та гемодинамічний центри.

2. Інформації від пропріорецепторів суглобів та м’язів, яка надходить не тільки до моторних центрів, але й призводить до активації дихального центру. Навіть пасивний рух кінцівок збільшує вентиляцію легень в декілька разів.

Спрощена схема контуру регуляції дихання при фізичному навантаженні:

Регуляція першого вдиху новонародженої дитини

У новонародженої дитини виникає перший вдих через короткий час – до 30 с після народження, а ритмічне дихання – через 60-90 с. Стимуляцію інспіраторних нейронів викликають багато факторів, але серед них слід звернути увагу на такі, як:

1. гіперкапнія – дихання новонародженої дитини повітрям, у якому міститься 3%СО₂ збільшує вентиляцію легень на 15%;

2. збільшення концентрації іонів водню;

3. гіпоксія, до якої дихальний центр новонародженої дитини стійкий;

4. подразнення механо-, ноціцепторів шкіри, вестибулорецепторів, рецепторів інших сенсорних систем;

5. зниження температури шкіри збільшує вентиляцію легень на 30% і є одним з основних механізмів стимуляції дихального центру при народженні, якщо вдих не відбувається відразу, то тоді стимуляція дихання здійснюється завдяки гіперкапнії та гіпоксемії (активація центральних і периферичних хеморецепторів);

6. звільнення повітроносних шляхів (ПШ) від рідини – усунення “рефлексу пірнальника”.