- •Тема 3. Виробнича шкідливість та методи захисту людини від її негативного впливу
- •Тема 3. Виробнича шкідливість та методи захисту людини від її негативного впливу 1
- •3.1 Виробниче середовище та його вплив на працюючих
- •3.1.1 Загальні поняття виробниче середовище та його вплив на працівників
- •3.1.2 Класифікація факторів виробничого середовища
- •3.2 Основні види виробничих факторів та їх вплив на працівників
- •3.2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •3.2.1.1 Теплообмін людини з виробничим середовищем
- •3.2.1.2 Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату робочої зони
- •3.2.1.4 Заходи щодо нормалізації мікроклімату
- •3.2.2 Вплив хімічних факторів
- •3.2.2.1 Класифікація хімічних речовин
- •3.2.2.2 Нормування та захист від шкідливих речовин
- •3.2.2.3 Контроль стану повітряного середовища на виробництві
- •3.2.3 Освітлення виробничих приміщень
- •3.2.3.1 Значення виробничого освітлення, його види. Вимоги санітарних нормативів
- •3.2.4 Шум і вібрація, їх гігієнічне нормування та вплив на організм людини.
- •3.2.4.1 Загальні поняття про шум і вібрацію та їх вплив на організм людини
- •3.2.4.2 Гігієнічне нормування шуму та вібрації
- •3.2.4.3 Методи і засоби захисту від шуму та вібрації
- •3.2.4.4 Інфра- та ультразвук, їх параметри, джерела, дія на організм людини, нормування та контроль
- •3.2.5 Іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •3.2.5.1 Види та характеристика іонізуючого випромінювання
- •3.2.5.2 Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.2.5.3 Нормування іонізуючого випромінювання та захист від нього
- •Способи захисту
- •3.2.6 Електромагнітні поля та випромінювання
- •3.2.6.1 Параметри емп і випромінювань, їх характеристика, вплив на людину
- •3.2.6.2 Методи, заходи і засоби захисту від полів та випромінювання
- •3.2.7 Випромінювання оптичного діапазону
- •3.2.7.1 Класифікація, джерела, та вплив на людину випромінювання оптичного діапазону
- •3.2.7.2 Нормування та захист від іч та уф випромінювання
- •3.2.7.3 Лазерне випромінювання
3.2.4.2 Гігієнічне нормування шуму та вібрації
Граничним спектром зветься сукупність нормативних рівнів звукового тиску в дев'яти октавних смугах частот із середньо геометричними частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Кожен граничний спектр позначається цифрою, яка відповідає допустимому рівню шуму (дБ) в октавній полосі із середньо геометричною частотою 1000 Гц. Наприклад, граничний спектр ГС-85 означає, що в цьому граничному спектрі допустимий рівень шуму в октавній смузі з середньо геометричною частотою 1000 Гц дорівнює 85 дБ.
Для орієнтовної оцінки приймається за характеристику постійного шуму на робочому місці рівень звуку в дБА, що вимірюється по шкалі «А» шумоміра і визначається за формулою:
LA = 20lgPA/P0,
де РА - середньоквадратичний звуковий тиск з урахуванням корекції шумоміра, Па;
Р0 = 2•105 - пороговий середньоквадратичний звуковий тиск, Па.
Дуже часто у виробничих умовах шум не носить постійного характеру. Для цих умов найбільш зручно застосовувати середні величини, які звуться еквівалентним (по енергії) рівнем звуку Lекв, що характеризує середнє значення енергії звуку в дБА. Цей рівень вимірюється спеціальним інтегруючим шумоміром або розраховується.
Для вимірювання рівнів звукового тиску і звуку використовують таку апаратуру: вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1 (вимірювач шуму та вібрації); шумомір типу ІП-71 з октавними фільтрами ОФ-5 і ОФ-6; шумомір PS 1-202 з октавними фільтрами OF-101 фірми RET (Німеччина); шумоміри типу 2203, 2209 з октавними фільтрами типу 1613 фірми «Брюль і К'єр» (Данія).
У шумомірі звук, який сприймається мікрофоном, перетворюється в електричні коливання, які посилюються, проходячи через коректуючи фільтри і випрямляч, а потім реєструються стріловим або самописним приладом.
У таблиці 3.7 наведені допустимі рівні звукового тиску в октавних полосах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, виробничих приміщеннях, конструкторських бюро, приміщеннях лабораторій та ін. для широкополосного шуму
Таблиця 3.7 Допустимі рівні звукового тиску
№ п/п |
Робочі місця |
Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньо геометричними частотами (Гц) |
Рівень звуку, дБА |
||||||||
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|||
1. |
Приміщення конструкторських бюро, розрахункових обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних робіт і обробки експериментальних даних |
78 |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50 |
2. |
Приміщення управління, робочі кімнати |
87 |
78 |
70 |
68 |
63 |
55 |
52 |
50 |
49 |
60 |
3. |
Кабіна спостереження і дистанційного управління: а) безмовного зв'язку по телефону; б) з мовним зв'язком по телефону. |
102 |
94 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
70 |
80 |
92 |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
||
4. |
Приміщення і відділення точної збірки, машинописного бюро |
91 |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
5. |
Приміщення лабораторій для проведення експериментальних робіт, приміщення для розміщення шумних агрегатів обчислювальних машин |
101 |
94 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
70 |
80 |
6. |
Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях, постійні робочі місця стаціонарних машин |
105 |
99 |
92 |
86 |
83 |
80 |
78 |
76 |
74 |
85 |
Із таблиці 3.7 видно, що величини звукового тиску за низьких частот мають більш високі значення і знижуються з підвищенням частоти. Це пояснюється тим, що людський організм легше переносить низькі частоти і значно гірше - високі.
На підприємствах вимірювання шуму на робочих місцях повинно проводитись не менше одного разу на рік.
