1.4 Основні законодавчі акти з охорони праці

Державна політика України виходить із конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і нешкідливі умови праці та пріоритету життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. В Україні прийнята і реалізується Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на основі якої були розроблені і реалізуються галузеві і регіональні програми поліпшення стану охорони праці.

Законодавча база України налічує понад тисячу нормативно-правових актів, які визначають і регулюють відносини між працівниками, роботодавцями та державою, а також з непрацюючою частиною населення нашої країни.

Всі нормативно – правові акти можна поділити на чотири групи, які для наочності представлені на рисунку 1.1 у вигляді піраміди, що стоїть на власній вершині. Вершиною є найголовніший законодавчий акт держави – Конституція України. Конституція - це документ прямої дії. Жоден з інших нормативно - правових актів не може містити положень, які суперечать положенням Конституції.

До другого шару нормативно – правових актів відносяться Закони України, які роз’яснюють і конкретизують положення Конституції. Основними законами України в галузі охорони праці є:

• “Про охорону праці”;

• “Про охорону здоров’я”;

• “Про пожежну безпеку”;

• “Про дорожній рух”;

• “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”;

• “Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”;

• “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”;

• “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

• “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”;

• “Про пенсійне забезпечення”;

• “Про відпустки”;

• “Про колективні договори і угоди”;

• “Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

• Кодекс Законів про працю в Україні (КЗпП) та ін.

Рис. 1.1 Схема побудови законодавства з охорони праці

До нормативно - правових актів третього шару відносяться:

• Постанови Верховної Ради України;

• Укази і розпорядження Президента України;

• Постанови, накази та розпорядження Кабінету Міністрів України;

• накази міністерств, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх повноважень (компетенції).

Ці нормативно – правові акти роз’яснюють і конкретизують положення відповідних Законів України, вносять відповідні доповнення та рекомендації щодо застосування норм, визначених законами. Наприклад, наказ МОЗ України від 27.12.2001 р. № 528 "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу" є основним документом, який використовується для гігієнічної оцінки умов і характеру праці на робочих місцях, для встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів; розробки рекомендацій щодо профвідбору і профпридатності, прогнозування професійної захворюваності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, країни в цілому; атестації робочих місць за умовами праці; встановлення диференційованих розмірів внесків у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; визначення економічних санкцій у зв'язку з несприятливими умовами праці.

Четверта група нормативно – правових актів представлена стандартами, нормами, інструкціями, правилами, вказівками, переліками та іншими документами, які є обов’язковими для виконання і дотримання усіма підприємствами та установами незалежно від порядкування і форм власності. Це державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, будівельні норми та правила, санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, Норми радіаційної безпеки, Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань, Правила будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правила безпеки при використанні газів, Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, Правила будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правила будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів та газопроводів, Правила будови та безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів та інші нормативні документи.

В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці – НПАОП. Вони розробляються під керівництвом і за участю фахівців Держнаглядохоронпраці різними установами і організаціями (за дорученням). Затверджені державні нормативні акти вносяться до Державного Реєстру нормативних актів з питань охорони праці, який видає Держнаглядохоронпраці. В ньому наводиться інформація про всі нормативні акти з охорони праці, які діють в Україні. Державні нормативні акти з охорони праці кодуються. У відповідності до Державного Реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці в України всі галузі виробництва кодуються тризначним числом по видах економічної діяльності (див. рис. 1.2). В коді також вказуються вид, порядковий номер нормативного акту та рік його прийняття, після чого вказується назва цього документа.

Приклад позначення нормативних актів з охорони праці у відповідності до державного реєстру:

Рис.1 2 Приклад позначення нормативних актів з охорони праці

Код виду економічної діяльності (КВЕД):

Тема 1. Загальні поняття про охорону праці. Предмет і завдання дисципліни «Основи охорони праці» 1

1.1 Основні поняття і терміни в галузі охорони праці 1

1.2 Охорона праці, її соціальне та економічне значення 3

1.3 Стан охорони праці в Україні та інших країнах. 4

1.4 Основні законодавчі акти з охорони праці 5

Вид державних нормативних актів шифрують однозначним числом:

1. Правила

2. Стандарти переліки

3. Норми

4. Положення, статути

5. Інструкції, керівництва, вказівки

6. Рекомендації, вимоги (порядки)

7. Технічні умови безпеки (вимоги, регламенти, методики)

8. Переліки та інше

В Україні зараз розробляються стандарти України (ДСТУ), які призначені замінити ще досі діючи стандарти колишнього Радянського Союзу (ГОСТи). В галузі охорони праці вже діють такі державні стандарти: ДСТУ 2293 – 99 „ Охорона праці. Терміни та визначення основних понять”, ДСТУ 2272 – 93 „Пожежна безпека. Терміни та визначення”, ДСТУ 3038 – 95 „Гігієна. Терміни та визначення основних понять” та деякі інші.

Системи стандартів безпеки праці (по російські «Системы стандартов безопасности труда» - ССБТ), були розроблені ще за часів СРСР. Вони містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТи, що належать до ССБТ мають шифр системи 12. та поділяються на п’ять кваліфікаційних груп, яким надані наступні шифри підсистем:

0 – організаційно-методичні стандарти;

1 – стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

2 – стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;

3 – стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;

4 – стандарти вимог безпеки до засобів захисту працюючих.

Наприклад, позначення міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.006-88 ССБТ “Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности”, означає:

ГОСТ – Государственный общесоюзний стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російська абревіатура);

12 – стандарти безпеки праці;

1 – шифр підсистеми (див. вище – стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників);

006 – порядковий номер стандарту;

88 – рік затвердження або перегляду стандарту

Напис у лапках після цифр вказує назву цього стандарту.

Стандарти ССБТ підсистем 0, 2, 3 та 4 можуть бути державними, галузевими і республіканськими, а підсистеми „0” також і стандартами підприємств чи об’єднань підприємств. Галузеві і республіканські стандарти встановлюють вимоги, норми і правила у відповідності до державних стандартів з урахуванням особливостей безпеки праці в галузі або в республіці. Стандарти підсистеми „1”, як правило, мають бути державними.

Крім вказаних раніше стандартів в Україні діють:

СН – санітарні норми, в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці;

СНиП – строительные нормы и правила (застосовується російська абревіатура) – будівельні норми і правила, де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної безпеки;

ОНТП – отраслевые нормы технологического проектирования (російська абревіатура) – в яких вказуються норми пожежної безпеки;

ISO – міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав з питань охорони праці. Промисловість України кодується згідно з розробленими кодами.