Тема 1. Загальні поняття про охорону праці. Предмет і завдання дисципліни «Основи охорони праці» Питання:

Тема 1. Загальні поняття про охорону праці. Предмет і завдання дисципліни «Основи охорони праці» 1

1.1 Основні поняття і терміни в галузі охорони праці 1

1.2 Охорона праці, її соціальне та економічне значення 3

1.3 Стан охорони праці в Україні та інших країнах. 4

1.4 Основні законодавчі акти з охорони праці 5

Література

1. Ганзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. За ред. М.П. Ганзюка. - К.: Каравела, 2006. - 392 с.

2. Геврик Є.О., Пешко Н.П. Гігієна праці на виробництві. - К,:Ельга; Ніка-Центр, 2004.-280 с.: іл.

3. Основи охорони праці /За ред. Ганзюка М.П., Купчикам.П. - К.: Основа, 2000. -416 с.

4. Овсянніков О.С. Основи охорони праці: Навч. Посібник для студентів КТК. Кіровоград, РВЦ ННПК 2008 292 с. с іл.

5. Методичні вказівки по вивченню дисципліни «Основи охорони праці» /Укладач Овсянніков О.С./ Для студентів всіх спеціальностей КТК. Кіровоград; РВЦ ННПК 2006. – 38 с.

6. http://www.dnop.kiev.ua/index.php?option=com

1.1 Основні поняття і терміни в галузі охорони праці

В ДСТУ 2293-93 “Охорона праці. Терміни та визначення” та інших стандартах наведені визначення основних понять та термінів в галузі охорони праці.

Охорона праці – це система правових, організаційно-технічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і способів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Важкість праці — характеристика трудового процесу, що відбиває переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, дихальну та ін.).

Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відбиває переважне навантаження на центральну нервову систему.

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор – це виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

• Рухомі машини, механізми та їх елементи;

• Пересувні частини виробничого устаткування;

• Підвищена чи понижена температура поверхонь обладнання, устаткування, матеріалів, напівфабрикатів та ін.;

• Підвищений рівень механічних коливань (шуму, вібрацій, інфра- та ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних полів та випромінювань;

• Надмірні відхилення (підвищені чи понижені) барометричного тиску, температури, вологості, іонізації та швидкості руху повітря;

• Небезпечні значення параметрів електричного струму (напруги, сили струму, частоти);

• Відсутність, нестача або надмірна інтенсивність природного чи штучного освітлення;

• Пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які негативно впливають на роботу органів чи систем організму людини, викликаючи зниження працездатності, появу захворювань, отруєнь чи, навіть, смерть.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) та нервово-психологічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий фактор виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.

Дія окремих несприятливих факторів виробничого середовища може призвести до виробничої травми – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій, які викликаються впливом цих факторів.

Виробничі фактори класифікують:

• За видом травмуючого агента – механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані та ін.;

• За виробничими матеріальними причинами (носіями травми) - рухомі частини обладнання, заготовки та готова продукція, відходи виробництва;

• За локалізацією травм – травми очей, голови, рук, ніг, тулуба;

• За ступенем тяжкості пошкоджень – легкі, тяжкі, смертельні;

• За технологічними операціями – вантажно-розвантажувальні, транспортні та ін.;

Нещасний випадок на виробництві – раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.

Наслідком дії несприятливих виробничих факторів можуть бути професійні захворювання та професійні отруєння.

Професійні захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Професійні отруєння - патологічний стан, зумовлений впливом на працюючого небезпечних чи шкідливих хімічних виробничих факторів.

Виробниче зумовлене захворювання – захворювання, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Виробнича санітарія – це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів запобігання впливу негативних виробничих чинників на працівників.

Гігієна праці – це комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середовища і трудового процесу.

Оптимальні умови і характер праці — умови і характер праці, при яких виключено несприятливий вплив на здоров'я працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів (відсутність або відповідність рівням, які прийняті як безпечні для населення), створюються передумови для збереження високого рівня працездатності.

Допустимі умови і характер праці — умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, викликані трудовим процесом, зникають за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не справляють несприятливого впливу в близькому і віддаленому періоді на стан здоров'я працівників та їхнє потомство.

Безпечні умови праці – стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто або він не перевищує гранично допустимих значень.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом), або фактично допущена до виконання цих робіт.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Робоча зона — простір висотою до 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих.

Робоче місце — зона простору, оснащена необхідним устаткуванням реманентом, краном, де відбувається трудова діяльність одного працівника або групи працівників, які спільно виконують визначені завдання.

Постійне робоче місце — місце, де працюючий перебуває більшу частину (понад 50 % або понад 2 години безперервно) свого робочого часу. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона.

Оснащення робочого місця — сукупність основного технологічного, торгового та допоміжного устаткування, технологічної й організаційної оснастки, засобів техніки безпеки, виробничої санітарії тощо.

Небезпечною зоною вважається простір, у якому постійно діють або періодично виникають ситуації, небезпечні для життя і здоров’я людини.